Адвокати розповіли, до яких перевірок варто готуватися аграріям
Заборона на проведення планових перевірок не врятує від візиту органів контролю. Так уважають адвокати і радять, як не поповнити бюджет сплатою штрафів за порушення, які дуже ретельно шукатимуть.
Небезпечне середовище
Ще навесні було прийнято низку законів, які обмежили проведення перевірок через карантин. Утім, згодом дію цих заходів ніхто не відчував. Адже перелік перевірок, які можна проводити без обмежень, поступово розширювався, а державні органи почали ще активніше присвоювати підприємствам статус «високий ступінь ризику».
Про те, до чого готуватися аграріям та які нові ходи вигадали фіскали, адвокати розповіли під час вебінару, зорганізованого Асоціацією правників України. Так, на думку адвокатів, готуватися до перевірок варто заздалегідь, адже судова практика є доволі неоднозначною, тож бізнес не має жодних гарантій, що за умови дотримання законодавства перебуває в безпеці.
Частіше за все до аграріїв приходять інспектори з Держпродспоживслужби, Державної екологічної інспекції, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Держгеокадастру та Держпраці.
Так, представник Держгеокадастру складає акт перевірки, постанову про накладення адміністративного стягнення, припис про усунення порушень, протокол про вчинення адміністративного правопорушення та повідомлення про сплату шкоди. Із цього переліку адвокати радять оскаржувати до суду тільки постанову про накладення адміністративного арешту і припис про усунення порушень. Втім, однією з проблем, яка є доволі характерною для правовідносин з державними органами, є необхідність оскарження рішень до судів різних юрисдикцій. Зокрема, штраф накладається на директора, тож він має звертатися до місцевого загального суду. Натомість припис про усунення порушень оскаржується в порядку адміністративного судочинства.
Що ж стосується інших документів, то їх оскарження до суду не потрібне, адже вони не несуть жодних обов’язків для компанії та її посадових осіб.
Загалом суди доволі часто скасовують рішення Держгеокадастру як з матеріальних, так і процесуальних підстав. З огляду на карантин необхідно також пам’ятати, що планові перевірки досі заборонені, тож завітати на підприємство можуть виключно з позаплановою перевіркою, для чого потрібні обґрунтовані підстави. Втім, саме з Держгеокадастром є проблема, адже навіть Верховний Суд ще не виробив сталої позиції щодо того, чи поширюється мораторій на перевірки з боку цього органу.
Ступінь ризику
Не менше клопоту створять і перевірки від Державної екологічної інспекції. Щоправда, як відзначають адвокати, останнім часом ситуація покращується, адже на допомогу аграріям прийшла диджиталізація. Хоча робота автоматизованих систем іноді залишає бажати кращого. Зокрема, як наголошують адвокати, доволі часто інформація, яка відображається в системі, є застарілою.
Що ж до критеріїв, які відносять суб’єктів господарювання до того чи іншого ступеня ризику, то їх дуже багато. Тож правники пропонують уважно вичитувати інформацію, яка з’являється, а також зіставляти її з тим, які документи подає вам інспектор. Також важливо, щоб перевірка проводилася вчасно й інспектор не завітав зненацька.
Як свідчить практика, доволі часто штрафи, накладені Держекоінспекцією, підприємства оскаржувати не поспішають, адже сплатити 100 чи 200 грн. виходить набагато дешевше, ніж коштує судовий збір. Утім, санкції на кшталт часткового чи повного зупинення діяльності оскаржують досить часто.
Порушення екологічного законодавства має низку особливостей. Перша — це високий ступінь латентності порушень, які і шукати складно, і доводити важко. Крім цього, суб’єкти господарювання мають право на звільнення від відповідальності, якщо доведуть, що порушення сталося не з їхньої вини. Втім, якщо підприємство вчинило порушення, про які знає, то адвокати рекомендують не лише вчасно їх усувати, але й не оскаржувати санкцій. Адже під час судового провадження доволі часто суди бачать, що підприємство діяло неналежним чином, що у подальшому призводить до жорсткої позиції судді та зайвого напруження в процесі.
Зважаючи на те, що екологічна інспекція має право перевіряти багато напрямів діяльності, адвокати наголошують на необхідності приділяти достатньо уваги отриманню дозволів та ліцензій. Адже досить часто підприємства, використовуючи воду в промислових потребах, не оформлюють відповідних ліцензій. Іноді їх потрібно навіть дві — і на видобування прісної води, і на видобування надр. Наслідки цинічного ставлення до закону можуть бути дуже серйозними — аж до повного зупинення діяльності підприємства.
Мінлива практика
Перевірки від ДСНС також останнім часом серйозно турбують бізнес. Перш за все через те, що санкції, які накладаються, дуже важко оскаржувати. Як стверджують адвокати, ключовим у подоланні протистояння між бізнесом та ДСНС є те, що судді не хочуть брати на себе зайву відповідальність. Тому, навіть якщо до початку засідання підприємство надає докази щодо усунення порушень, які були віднайдені під час перевірки, вони не стають достатнім аргументом для суду.
Судова практика йде тим шляхом, що єдиним аргументом, який буде враховано, є акт повторної перевірки, в якому зазначено, що виявлені порушення усунуто. Для проведення повторної перевірки підприємство повинне самостійно запросити ДСНС та зробити все, аби інспектор повірив у щирість намірів.
Головна причина доволі різкої зміни вектору судової практики — величезна кількість надзвичайних ситуацій, в яких страждали громадяни. З огляду на це судді не беруться вирішувати спори із ДСНС на користь бізнесу, якщо спір не було фактично вирішено в досудовому порядку.
Загалом, як наголошують адвокати, протягом останніх років практика застосування законодавства суттєво змінилась і тепер судді стали дуже уважно ставитися до репутації підприємства. Своєю чергою інспектори дедалі частіше вдаються до системної підготовки як до самих перевірок, так і до судових засідань. Тож успішність бізнесу залежить не лише від наявності вдалої бізнес-моделі, ресурсів для розвитку, але й від порядку в діяльності та належного оформлення всіх необхідних ліцензій і документів.
Адвокати наголошують, що для притягнення аграрія до відповідальності за екологічне правопорушення повинен бути доведений причинно-наслідковий зв’язок.
Матеріали за темою
Грінвошинг в Євросоюзі стане караним
25.01.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!