Судова реформа має здійснюватися не тільки з метою боротьби із корупцією, а насамперед для удосконалення судової системи.
Про це йдеться в заяві Асоціації розвитку суддівського самоврядування України та Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів від 29.09.2020 «Принципи судової реформи», повідомляє «Закон і Бізнес».
1. Реформування судової влади має на меті імплементацію принципів верховенства права, забезпечення права на справедливий суд, захист прав та основоположних свобод людини і громадянина.
2. Законодавчим ініціативами у сфері правосуддя повинна передувати фахова дискусія з залученням органів суддівського врядування та самоврядування, асоціацій адвокатів, суддів, провідних професійних громадських організацій.
3. Громадські організації, залучені до реформи сфери правосуддя, можуть мати допоміжну роль, але їх рішення не можуть мати обов’язкового значення для органів державної влади та органів суддівського врядування.
Громадські організації чи створені за їх участю органи не можуть бути наділені повноваженнями щодо контролю за діяльністю конституційних органів.
Жодна з громадських організацій не може виступати від імені суспільства.
4. Судова реформа не є суто антикорупційним заходом. Вона має здійснюватися не тільки з метою боротьби із корупцією, а насамперед для удосконалення судової системи, підвищення ефективної роботи інститутів судової влади, рівного доступу громадян до правосуддя.
Усунення корупційних ризиків у судочинстві є пріоритетним завданням у діяльності не лише антикорупційних органів, а й судової влади. Водночас подолання корупції в судовій системі не повинно зводитись до запровадження процедур, зміст яких суперечить Конституції і нівелює гарантії суддівської незалежності чи завдає шкоди авторитету правосуддя.
5. Авторитет правосуддя є суспільною цінністю. Органи державної влади та державні службовці мають утримуватися від дій та висловлювань, що підривають довіру до судів чи судових рішень.
6. Органи суддівського самоврядування та врядування повинні мати реальні інструменти для захисту незалежності суду та формування суддівського корпусу на засадах доброчесності та професійності, здійснення оцінки доброчесності суддів за загально відомими та встановленими Законом критеріями.
7. Дисциплінарна відповідальність суддів має бути ефективним інструментом покарання за порушення, скоєні суддями. Проте, дисциплінарна відповідальність не повинна стати механізмом впливу на суддів та їхні рішення.
Рішення ЄСПЛ не повинні бути безумовною підставою для дисциплінарної відповідальності суддів.
8. Президент України, Верховна Рада України та Кабінет міністрів України - повинні утриматись від внесення будь-яких законопроектів, що містять положення, які суперечать рішенням Конституційного Суду України та мають наслідками обмеження конституційних гарантій незалежності судової влади.

Матеріали за темою
Застосування дисциплінарних стягнень не може бути способом покарання судді або втручання в його незалежність, - партнер GOLAW Катерина Манойленко:
в„–52 (1506), 26.12—31.12.2020
НАЗК повернуть повноваження контролю за суддями із незначними винятками — проект
в„–50 (1504), 12.12—18.12.2020
НАЗК відмовилось надати РСУ дані про свою діяльність
в„–47 (1501), 21.11—27.11.2020
Застосовувати булінг до суддів стало національною забавою
в„–41 (1495), 10.10—16.10.2020
Судді вищих спецсудів просять РСУ захистити єдність статусу
в„–39 (1493), 26.09—02.10.2020
Нагляд прокурорів за судовими рішеннями суперечить Конституції — думка адвоката
в„–38 (1492), 19.09—25.09.2020
Нардепи запитають у суддів, де шлях до справедливого судочинства
в„–37 (1491), 12.09—18.09.2020
В Офісі Генпрокурора прагнуть виконувати старі повноваження, попри те що з наявними впоратися не можуть
в„–37 (1491), 12.09—18.09.2020
Генпрокуратура прагне наглядати за судовим процесом усупереч гарантіям незалежності суддів
в„–36 (1490), 01.09—11.09.2020
КС указав на необхідність повернути недоплачені через обмеження гроші. Але — тільки суддям
в„–36 (1490), 01.09—11.09.2020
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!