Незабезпечення можливості взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції не є підставою для розгляду справи у порядку письмового провадження. Такий висновок зробив ВС в постанові №824/803/16-а, текст якої друкує «Закон і Бізнес».
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
19 червня 2020 року м.Київ №824/803/16-а
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача — КАЛАШНІКОВОЇ О.В.,
суддів: БІЛАК М.В., ГУБСЬКОЇ О.А.,
розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу за позовом Особи 1 до Прокуратури Львівської області, комісії по встановленню трудового стажу для виплати надбавок за вислугу років про зобов’язання вчинити дії, за касаційною скаргою Особи 1 на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.11.2016 та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017,
УСТАНОВИВ:
І. Рух справи
1. У жовтні 2016 року Особа 1 звернувся до суду із позовом до Прокуратури Львівської області, комісії по встановленню трудового стажу для виплати надбавок за вислугу років, в якому просив зобов’язати комісію Львівської обласної прокуратури по встановленні трудового стажу для виплати надбавок за вислугу років розглянути його звернення від 30.08.2016 стосовно обрахування щомісячної доплати за вислугу 20 і більше років на посадах слідчих, направивши витяги з протоколу в бухгалтерію, відділ кадрів та йому.
1.1. На обґрунтування позовних вимог Особа 1 зазначав, що 30.08.2016 він звернувся із заявою до комісії про встановлення розміру доплати за вислугу понад 20 років на посадах слідчих на адресу комісії Прокуратури Львівської області по встановленню трудового стажу для виплати надбавок за вислугу років. Однак його звернення не передано на розгляд комісії, розглянуто працівниками прокуратури. Позивач вважає, що скарги повинні передаватися на розгляд комісії, що не було здійснено органами прокуратури.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Особа 1 з грудня 1958 до грудня 1961 року перебував на строковій військовій службі в ЗС; з 1.09.62 до 27.06.67 — навчався в Київському державному університеті.
3. З 9.08.67 до 15.06.87 працював в органах прокуратури на посадах слідчого (19 років 10 місяців).
4. Постановою ВААС від 3.02.2016 у справі №727/6430/15-а визнано право позивача на пенсію державного службовця, оскільки його трудовий стаж позивача на посадах стажиста, слідчого та старшого слідчого органів прокуратури становить 19 років 10 місяців, з врахуванням строкової військової служби та половини навчання — 25 років 2 місяці 28 днів.
5. Позивач у зв’язку з визнання за ним права на пенсію державного службовця та підвищенням заробітної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 9.12.2015 №1013 26.07.2016 звернувся із заявою до прокурора Львівської області, в якій просив надати довідку про заробітну плату для перерахунку пенсії з урахуванням всіх встановлених надбавок, враховуючи доплати за вислугу понад 20 років на посадах слідчого прокуратури.
6. 12.08.2016 Прокуратурою Львівської області видано довідку №18/1227, в якій вказано, що позивач працював на посаді слідчого Чернівецької транспортної прокуратури, заробітна плата станом на 1.12.2015 становила 13210,80 грн. (основний оклад — 1724,00 грн., класний чин — 125,00 грн., вислуга років — 739,60 грн., щомісячна премія, на яку нараховуються страхові внески — 7537,45 грн.; надбавка за виконання особливо важливої роботи — 1812,02 грн., надбавка слідчим — 462,25 грн., матеріальна допомога на оздоровлення 1/12 — 405,24 грн., матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових потреб 1/12 — 405,24 грн.). Вказана довідка видана для пред’явлення в Пенсійний фонд у зв’язку з підвищенням заробітної плати відповідно до постанови КМ від 9.12.2015 №1013.
7. Оскільки в довідці від 12.08.2016 була відсутня доплата за вислугу понад 20 років на посадах слідчого прокуратури, передбачена постановою КМ «Про надбавки до грошового забезпечення працівників слідчих підрозділів органів внутрішніх справ, Служби безпеки і прокуратури» від 21.02.96 №232, Особа 1 30.08.2016 звернувся із заявою до комісії Львівської обласної прокуратури по встановленню трудового стажу, в якій просив встановити розмір доплати за вислугу понад 20 років на посадах слідчого прокуратури та просив рішення комісії оформити протоколом. Витяги з протоколу комісії у трьох примірниках надати в бухгалтерію, відділ кадрів та заявнику.
8. 12.09.2016 Прокуратурою Львівської області надано письмову відповідь позивачу №18/1280 за підписом в.о. начальника відділу фінансування та бухгалтерського обліку — головного бухгалтера, якою повідомлено про відсутність підстав для перерахунку стажу слідчої роботи і видачі відповідної довідки, оскільки стаж роботи позивача на посаді слідчого становить 19 років 10 місяців і відповідно до ч.2 п.1 постанови КМ від 21.02.96 №232 надбавка за службу на посаді слідчого до посадових окладів з урахуванням надбавки за класний чин становить 25,0%, тобто за 15 років, а тому підстави для перерахунку стажу слідчої роботи і видачі відповідної довідки відсутні. Також на адресу позивача надіслано копію протоколу №150 засідання комісії по встановленню трудового стажу для виплати надбавки за вислугу років прокуратури області від 11.06.2007 та довідку Прокуратури Львівської області від 12.08.2016 №18/1227 про заробітну плату та інші доплати згідно з чинним законодавством. Відповідь на звернення позивача підписана в.о. головного бухгалтера Особою 2.
9. Не погодившись із отриманою відповіддю Прокуратури Львівської області від 12.09.2016 №18/1280, позивач 16.09.2016 звернувся зі скаргою на дії в.о. начальника відділу фінансування та бухгалтерського обліку — головного бухгалтера до прокурора Львівської області.
10. За результатами розгляду вказаної скарги 7.10.2016 позивачу надано заступником прокурора Львівської області письмову відповідь від 7.10.2016 №19-5011-16, в якій роз’яснено про відсутність підстав для перегляду комісією Прокуратури Львівської області з установлення періоду проходження служби (стажу роботи) розміру трудового стажу Особи 1 для перерахування надбавки до грошового забезпечення на посадах слідчих.
11. Не погоджуючись із відмовами, позивач звернувся до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Постановою ЧОАС від 23.11.2016, залишеною без змін ухвалою ВААС від 17.01.2017, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
12.1 Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачами дотримано вимоги чинного законодавства під час надання відповідей на вказані звернення позивача.
12.2 Суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, також зазначив про відсутність підстав для перерахунку стажу. <...>
ІV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
16. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Особа 1 звернувся із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення, прийняти нове судове рішення, яким зобов’язати комісію Львівської обласної прокуратури по встановленню трудового стажу розглянути його звернення від 30.08.2016, встановивши наявність в нього вислуги років на посадах слідчих прокуратури понад 20 років, права на одержання доплати за цю вислугу згідно з постановою КМ від 21.02.96 №232, визначивши розмір цієї доплати.
16.1. Також позивач у касаційній скарзі просив стягнути з відповідача на його користь витрати на судовий збір за подання позову в сумі 551 грн. 20 коп., за подання апеляційної скарги в сумі 606 грн. 32 коп. та за подання касаційної скарги в сумі 661 грн. 44 коп., всього, враховуючи банківські витрати, в сумі 1848 грн. 96 коп.
17. У касаційній скарзі позивач вказав, що його вислуга років на посадах слідчих, навіть без часу навчання, становить 22 роки та 10 місяців, а з часом навчання — 25 років, 2 місяці і 28 днів, однак посадові особи Львівської обласної прокуратури протиправно відмовились передати його звернення на розгляд комісії по встановленню трудового стажу.
18. На думку Особи 1, суд апеляційної інстанції протиправно почав розглядати питання встановлення його трудового стажу, яке належить лише до повноважень комісії по встановленню трудового стажу та не ставилось на розгляд суду. Наголосив, що відповідачем у цій справі є комісія по встановленню трудового стажу, а не посадові особи прокуратури, але комісією його звернення не розглядалось.
19. У касаційній скарзі також зазначено, що при розгляді цієї справи не було залучено відповідача — комісію по встановленню трудового стажу Прокуратури Львівської області. А судом апеляційної інстанції проігноровано клопотання позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції.
20. Заперечень на касаційну скаргу позивача подано не було <…>.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
29. Як зазначає позивач у касаційній скарзі та підтверджено матеріалами справи, звертаючись до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, Особа 1 заявляв клопотання про розгляд його скарги в режимі відеоконференції в приміщенні ЧОАС.
30. Проте суд апеляційної інстанції вказане клопотання позивача не розглянув, приймаючи оскаржуване рішення, зазначив, що Особа 1 в судове засідання не з’явився, повноважного представника не направив для розгляду справи.
31. Отже, є підстави вважати, що внаслідок ігнорування клопотання Особи 1 апеляційний суд фактично позбавив позивача можливості взяти участь у судовому засіданні, попри те що виявив такий намір.
32. Зважаючи на те, що позивачу не забезпечили можливості взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, його неявка в судове засіданні 17.01.2017, попри те що він і справді повідомлений про розгляд справи належним чином, в розумінні п.2 ч.1 ст.311 КАС не може слугувати підставою для того, щоб розглядати справу у порядку письмового провадження з мотивів неявки сторін.
33. Варто наголосити, що надана суду процесуальним законом можливість розглянути справу у порядку письмового провадження не є беззастережною і має корелюватися з іншими вимогами процесуального закону (зокрема, з наданим учасникам справи правом брати участь у судовому засіданні), трактувати які потрібно у сукупності та через призму принципів адміністративного судочинства.
34. Публічний характер судового розгляду є істотним елементом права на справедливий суд, а відкритість процесу, як правило, включає право особи бути заслуханою в суді.
35. ВС наголошує, що право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, яка передбачена ст.129 Конституції та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення. Загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи та хід її розгляду.
36. Такі принципи адміністративного судочинства, як рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з’ясування всіх обставин у справі, реалізуються, зокрема, шляхом надання особам, які беруть участь у справі, рівних процесуальних прав й обов’язків, до яких, крім іншого, віднесено право знати про дату, час і місце судового розгляду справи, про всі судові рішення, які ухвалюються у справі та стосуються їхніх інтересів, а також право давати усні та письмові пояснення, доводи та заперечення.
37. Подібні за змістом правові висновки викладено у постановах ВС від 13.05.2020 у справі №761/14902/14-а, від 3.06.2020 у справі №П/811/2636/15.
38. Відповідно до п.3 ч.3 ст.353 КАС порушення норм процесуального права є обов’язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто адміністративними судами за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
39. Беручи до уваги доводи позивача, викладені в касаційній скарзі, наведені обставини щодо розгляду справи в суді апеляційної інстанції без участі сторін у зіставленні з вимогами процесуального закону, зважаючи на те, що позивач виявив намір взяти участь у судовому засіданні і звернувся з клопотанням процесуального характеру щодо забезпечення йому такої можливості, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції не мав підстав, визначених п.2 ч.1 ст.311 КАС, для розгляду справи у порядку письмового провадження, тож при прийнятті в цій справі ухвали від 17.01.2017 допустив порушення вимог процесуального закону, які в розумінні п.3 ч.3 ст.353 КАС є обов’язковою підставою для скасування судового рішення з направленням справи на новий розгляд.
40. Відповідно до чч.4, 5 ст.353 КАС справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції. Висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов’язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.
41. Під час розгляду цієї справи суд апеляційної інстанції повинен забезпечити рівні права учасників процесу у наданні ними доказів для всебічного, повного дослідження та вивчення усіх обставин справи, необхідних для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення.
42. З огляду на наведене суд касаційної інстанції не дає оцінки іншим доводам касаційної скарги та не перевіряє правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права при прийнятті оскаржених судових рішень у цій справі.
VI. СУДОВІ ВИТРАТИ
43. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв’язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись стст.341, 345, 349, 353, 356, 359 КАС, ВС
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Особи 1 задовольнити частково.
2. Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 17.01.2017 скасувати.
3. Справу направити на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Матеріали за темою
Повноваження керівника апарату суду, надсилання рішення в ЄСІТС та інші висновки в огляді КАС
26.03.2024
Коли не суддя не може оскаржити рішення ВРП про закриття дисциплінарного провадження — ВП ВС
23.01.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!