В Україні може з’явитися нова установа, де справи слухатимуть англійською
Інвестори, виявляється, дуже не задоволені роботою Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті, а також судової системи України. Для захисту власних інтересів вони пропонують профінансувати коштом державного бюджету створення окремої установи та виділити гроші на заробітну плату іноземцям, які навчать приймати правильні рішення.
Два центри ідей
Розмови про необхідність захисту інтересів інвесторів уже давно перетворилися на аперитив, який додає до свого виступу кожний другий політик. Усі, починаючи з посадовців з Офісу Президента та закінчуючи чиновниками на місцях, стверджують, що Україна принципово змінила курс, тож тепер інтереси інвесторів стоятимуть навіть вище за державні.
Гасло «Інвестор понад усе» зазвичай передує всім «креативним» ідеям і нескінченному потоку реформ. Політикам судової реформи виявилося замало. Це призвело до неочікуваного — вирішили покласти на плечі держави створення ще одного суду, який буде принципово відрізнятися від усіх інших.
У Міністерстві юстиції нарікають, що МКАС працює неефективно, тому необхідно відновити довіру до нього. Задля цього, як завжди, необхідно все знищити та побудувати нове. Утім, як виявилося, фінансувати нову перебудову представники євроспільноти не дуже поспішають. Найпростіший шлях — створити ще одну спецустанову в системі національних судів.
Ідеї про реанімацію арбітражних судів мала бути присвячена зустріч із заступником міністра юстиції Іваном Ліщиною, яку організувала Асоціація правників України. За словами спікера, від моменту надходження пропозиції щодо її проведення ситуація встигла суттєво змінитися. Зокрема, змінилася концепція: нині розробляється проект нового міжнародного комерційного суду, а не арбітражу. Водночас арбітраж поки що розглядається як додаткова структура.
Одночасно існувало два центри продукування ідей — ОП і Мін’юст. Сходилися вони в тому, що інтереси інвесторів не захищені, а винні в цьому українські судді, які не розуміються на тонкощах міжнародного приватного права.
Запросити іноземців
Перша ідея, над якою почали працювати, — передати арбітраж у руки іноземців. Для цього вирішили залучити арбітражні інституції світу. Почалися перемовини з найбільш поважними з них, але кожна відповіла відмовою. Іноземців не зацікавило ні створення філії, ні представництва. Навіть за умови підлаштування наших процесуальних норм під правила міжнародних арбітражних судів.
Як наголосив І.Ліщина, ідея попервах видавалася всім найліпшою, адже інвестори були вкрай не задоволені ситуацією з розглядом справ у адміністративних та господарських судах. Суддів звинувачували в непрофесіоналізмі, а також у тому, що їхні рішення використовують рейдери.
Загалом іноземні інвестори були дуже не задоволені тим, як їм важко вести бізнес в Україні. Тож виокремити всі спори, де б фігурували інвестори, в окрему інституцію видавалося гарною ідеєю, зазначив спікер.
Тому наступною ідеєю стала модернізація МКАС. Пропонували все —від розширення його повноважень та створення окремого підрозділу до залучення до його штату іноземців. Планували навіть створити нову інституція, яка б розглядала як комерційні, так і інвестиційні спори. Думали дати інвесторам можливість звертатися безпосередньо до такого суду, передбачивши відповідну норму в законі «Про захист інвестицій».
Проаналізувавши все, Мін’юст започаткував досить потужну програму за підтримки USАID, до якої були залучені відомі міжнародні експерти, яким і доручили розгляд усіх можливих форм та альтернативних варіантів. Водночас експерти прийшли до неочікуваних висновків.
Гроші без результату
Щодо МКАС було зроблено висновок, що теоретично це можливо, але коштуватиме досить серйозних зусиль, аби нівелювати недовіру до цієї інституції. Тож зусилля та гроші, які необхідно інвестувати у МКАС, не будуть варті результату, який потрібен.
Ідея з утворенням нової інституції знайшла доволі широку підтримку не тільки в бізнес-асоціаціях, а й в посольствах. Проте каменем спотикання стало фінансування. Якщо воно залишатиметься державним, то в інвесторів з’являються питання щодо незалежності установи. На виділення власних коштів наразі охочих не знайшлося, адже всі розуміють, що, доки структура перейде на самозабезпечення, мине тривалий час.
Усе це наштовхнуло експертів на думку створити новий Міжнародний комерційний суд у складі судової системи України. Як стверджує заступник міністра, така ідея витає в повітрі на Заході, адже якщо аналогій з антикорупційним судом у світі небагато, то комерційні суди поступово утворюються в багатьох країнах Європейського Союзу. Зокрема, вони вже існують у Нідерландах, Франції та Німеччині. Схожі інституції діють у Сінгапурі, Казахстані та ОАЕ.
Ключова ідея — створити спеціалізований суд, котрий розглядатиме спори в рамках міжнародного приватного права та спори, в яких є іноземний елемент. Проте якщо країни ЄС перш за все намагаються створити альтернативу англійській судовій системі, то для Дубая та Астани ідея була зовсім протилежна. Ключовим фактором стало намагання захистити інвесторів від несподіванок національного права. Водночас ні в Казахстані, ні в ОАЕ ідеї не досягли мети. Є складнощі як з виконанням рішень, так і з розглядом справ.
З огляду на це експерти запропонували виокремити з господарської юрисдикції новий напрям, який назвати міжнародним комерційним судом з особливою підвідомчістю справ. За аналогією з антикорупційним судом буде створено окремий орган, який розглядатиме справи в першій та апеляційній інстанціях одночасно. Касаційні скарги розглядатиме Верховний Суд. Підсудність буде договірною, утім, експерти планують зосередити в рамках одного органу всі справи, в яких є арбітражні застереження.
Пропонують дати сторонам не лише змогу самостійно обирати, звертатись їм до такого суду чи ні, але навіть судді матимуть можливість передати справу до новоствореної інституції, якщо передбачатимуть, що «класичний» розгляд може призвести до інвестиційного скандалу.
Альтернативну концепцію пропонував Михаїл Саакашвілі, але це калька системи, яка запроваджена в Казахстані. Як наголосив заступник міністра, приклад Астани — явно не найкращий, адже застосування англійського права не довело своєї ефективності, а поставлені завдання так і не були виконані. Крім того, застосування англійського права створює величезні проблеми з передбачуваністю судових рішень. Адже яким чином вирішувати справу за умови, що сторони до моменту конфлікту використовували українське право?
Імовірно, новостворений суд матиме можливість виносити рішення англійською мовою. Тож судді, які будуть іти на конкурс, повинні знати її ліпше, ніж державну. Крім того, конкурсна комісія складатиметься з іноземців, які й обиратимуть суддів на посади. За аналогією з Китайським судом шовкового шляху, крім суддів, які матимуть громадянство України, може бути створений дорадчий орган з іноземних юристів, які допомагатимуть приймати обґрунтовані рішення.
Водночас, готуючи пропозиції, експерти вирішили не чіпати такі болючі теми, як фінансування. Також незрозумілими залишаються рівень зарплат консультантів і джерело грошей на них. Схоже, реформатори намагаються поставити захист іноземних інвестицій не тільки над суверенітетом України, а й фінансувати це коштом платників податків.
Оскільки рішення будуть виноситися так, щоб інвестори раптом не образилися, постає запитання: чи потрібен такий суд пересічному українцю? Може, час згорнути реформи та залишити судову систему в спокої, припинивши ставити експерименти над нею?
Матеріали за темою
До уваги ошуканих інвесторів компанії ТММ
04.02.2024
У НАБУ візьмуться за хабарі в криптовалюті
18.05.2023
Стартувала Місія МВФ щодо України
08.03.2023
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!