На килимі у Феміди

У НАЗК припідняли завісу над намірами очищення ВРП, але не знайшли порозуміння

Судді продовжують боротися зі спробами Національного агентства з питань запобігання корупції впливати на їхню діяльність у неконституційний спосіб. Обговорення антикорупційної стратегії триває. У НАЗК поки що не відмовилися від ідеї «комісії доброчесності», хоча пообіцяли врахувати позицію служителів Феміди.

Один за всіх, і всі — на одного

Інформаційний простір суддівської спільноти вже більш як місяць бентежать пропозиції агентства. Щоб чітко донести свою позицію до розробників проекту антикорупційної стратегії 2020—2024 рр., а також до двох інших гілок влади, судді з усієї країни провели онлайн-обговорення. На килим викликали й очільника НАЗК, аби якщо не подивитися йому в очі, то хоча б висловити все, що думають про нього та його ідею.

«ЗіБ» уже писав про законодавчу ініціативу оновити склад Вищої ради правосуддя з участю міжнародних експертів. Власне кажучи, після майже одночасного подання до парламенту законопроекту №3711-1, яким уносяться зміни до актів, що регулюють суддівську діяльність, та опублікування проекту стратегії розпочався жвавий діалог. Самоврядна суддівська спільнота в один голос заявила про невідповідність стратегії Конституції та спробу тиску на третю гілку влади.

Першими своє слово сказали члени ВРП та Ради суддів. Згодом їх підтримали законники з різних інстанцій та областей. Лише Верховний Суд тактовно промовчав, аж поки не відбулося публічне обговорення, без перебільшення, одіозної стратегії, де позицію ВС озвучив Б.Львов.

Голова РСУ Богдан Моніч повідомив, що ще на початку розроблення антикорупційного законодавства саме її члени активно долучалися до законотворчого процесу, даючи фахові роз’яснення та рекомендації. З НАЗК був підписаний меморандум про співпрацю та обмін інформацією. «Утім, сьогодні РСУ вимушена констатувати, що меморандум не виконується настільки, що інформація про прийняття стратегії прийшла до нас від ЗМІ», — відзначив Б.Моніч.

А тепер по суті

Член першої дисциплінарної палати ВРП Світлана Шелест висловила думку не тільки самоврядних органів, а й суддів зі всіх куточків країни. Адже з моменту публікації проекту на адресу Ради надійшло 154 листи від судів різних інстанцій.

На думку її членів, проект суперечить вимогам закону «Про запобігання корупції», оскільки не містить аналізу попередньої стратегії та статистики. Самі ж автори як проблему визначили відсутність об’єктивних даних, що знижує ефективність антикорупційної політики.

Зокрема, представниця ВРП наголосила, що в конституційному органі не може бути підрозділу, який наділений контрольними функціями над ним. Тим більше, не так давно етична комісія, яку мали намір створити за «законом Рябошапки», визнана такою, що суперечить Конституції. «Європейською хартією про статус суддів передбачено, що орган, який ухвалює рішення щодо добору, призначення та звільнення суддів, має бути незалежним від виконавчої та законодавчої гілок влади», — додала С.Шелест.

Член другої дисциплінарної палати ВРП Олег Прудивус висловився з приводу того, що ніяка комісія не може визначати, хто буде представляти адвокатську чи прокурорську спільноту в складі Ради. «Проведемо аналогію з тим, що нардепів на доброчесність буде перевіряти міжнародна комісія», — додав він.

Через онлайн-обговорення стратегії свої думки змогли висловити й судді першої інстанції. Так, Олександра Жуковська з Дубенського міськрайонного суду Рівненської області акцентувала увагу на тому, що ні судоустрій та статус суддів, ні нормативно-правові засади діяльності ВРП не можуть визначатися розробленою НАЗК стратегією. Адже остання реалізується через державну програму, яку затверджує Кабінет Міністрів. «Це суперечить принципу поділу державної влади на виконавчу, законодавчу та судову», — зазначила суддя.

Про ідею від першої особи

Голова НАЗК Олександр Новіков весь шквал невдоволення прийняв на себе. Відсутність активного публічного обговорення проекту стратегії очільник агентства пояснив пандемією. Мовляв, не всі напрацювання були включені до документа. О.Новіков пообіцяв, що матеріали, пов’язані з аналізом і соціологічними дослідженнями, стануть частиною пояснювальної записки.

«Меморандум з Міжнародним валютним фондом та остання угода про макроекономічну допомогу від Європейського Союзу були прийняті після рішення Конституційного Суду від 11.03.2020 (яким визнано неконституційними положення щодо комісії з питань доброчесності. — Прим. авт.). Тому в цих документах урахована думка КС. Тимчасова комісія, про яку йдеться, не утворюється при ВРП та не здійснюватиме контролю за її діяльністю. Вона лише забезпечить одноразове оцінювання членів», — пояснив О.Новіков задум.

Що ж до втручання НАЗК в діяльність незалежних конституційних органів, то О.Новіков послався на Конвенцію ООН проти корупції, в якій зазначено, що кожна держава-учасниця забезпечує наявність органу, який здійснює запобігання корупції. За словами доповідача, стратегія — тільки орієнтир для парламенту.

На думку голови НАЗК, невключення до документа розділу «Справедливий суд» таїть у собі велику небезпеку для антикорупційних запобіжників. Тоді таких заходів будуть уживати несистемно. А повна відмова від ідеї НАЗК може призвести до реалізації антикорупційних заходів, запропонованих Національною радою реформ, провідником якої виступає Михаїл Саакашвілі. Про ідеї грузинського реформатора «ЗіБ» писав у минулому числі.

На запитання одного з учасників обговорення щодо того, чому ж у стратегії не передбачена неможливість зменшення суддівської винагороди як один із заходів запобігання корупції, О.Новіков відповів, що надалі НАЗК буде намагатися врахувати таке слушне зауваження.

Це ще не кінець

Наприкінці дискусії сторони погодилися, що чесний суд, який ефективно здійснює правосуддя, — це мета всіх органів. Утім, суддівський корпус наполягає, що стратегія не може залишатись у такій редакції та повинна бути доопрацьована.

Жодні рекомендації, які навіюються під погрозою неотримання кредитів, не можуть впливати на діяльність конституційних органів. Створення подібного органу «доброчесності» відходить від європейських стандартів і обмежує конституційну функцію судової влади.

На думку заступника голови ВРП Олексія Маловацького, обговорення стратегії варто розпочати із суддями першої та апеляційної інстанцій, а вже потім підійматися на рівень самоврядних органів. Однак у будь-якому разі такі документи повинні широко обговорюватися, а не прийматись утаємничено від служителів Феміди.

Обмін думками, який провели судді, не спрямований тільки на критику. У НАЗК повинні почути та зрозуміти суддів, позаяк від взаємодії залежить рівень якості правосуддя.

Крапку ще не поставлено, дискусія триває. Утім, усе залежить від того, відстоять судді цього разу свою незалежність чи, як у 2016-му, підуть на поступки заради збереження власних посад.

ПРЯМА МОВА

Богдан ЛЬВОВ,
заступник Голови Верховного Суду, голова Касаційного господарського суду:

— Концепція антикорупційної стратегії, безсумнівно, має значення, але слід пам’ятати про цільове призначення. У першу чергу концепція має відповідати змісту повноважень органу, який її приймає, а не перетворюватися в полювання на відьом. Ті питання, які порушує стратегія, мають вирішуватися шляхом прийняття спеціалізованого законодавства.

Статистика свідчить, що серед корупційних злочинів, скоєних посадовцями, частка суддів найменша. ВС підтримує позицію ВРП, хоча, дійсно, є моменти, які слід удосконалювати.

Світлана ШЕЛЕСТ,
член першої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя:

— Якщо розробники проекту не врахують колективної думки української Феміди, то постраждати можуть не тільки судді, а й звичайні громадяни. На переконання ВРП, у розділі «Справедливий суд» НАЗК намагається втрутитись у сферу судоустрою. Натомість жоден із чинних законів такого права агентству не дає.

Антикорупційна стратегія в нинішній редакції намагається врегулювати порядок діяльності конституційного органу. На глибоке переконання всіх членів ВРП, неспроможність 5 антикорупційних інституцій жодним чином не сприяє створенню шостої.

Олег ПРУДИВУС,
член другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя:

— Обговорювана стратегія має низький рівень юридичної техніки. Використано термін «фахова громадськість», але у стратегії не наведено жодних критеріїв для визначення такої категорії. Поняттям громадськість має охоплюватися тільки український народ.

З приводу експертів, то Венеціанська комісія після перевірки законопроекту від 29.08.2019 №1008 сказала, що надмірна участь міжнародних експертів у формуванні та діяльності державних органів може завдати останнім шкоди.

Коли НАЗК у своїй стратегії говорить про обґрунтування сумніву доброчесності, то що це, як не повернення до презумпції винуватості?