Невключення чи невідображення інформації про адвоката в Єдиному реєстрі адвокатів обмежує право на здійснення професійної діяльності.
Про це йдеться у постанові Верховного Суду № 826/10717/18, передає «Закон і Бізнес».
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув адміністративну справу за адвоката до Національної асоціації адвокатів України в особі Ради адвокатів України, третя особа – Рада адвокатів м. Києва.
Позивач просив визнати протиправними дії НААУ щодо вилучення з відкритого доступу публічної інформації щодо нього – адвоката з Єдиного реєстру адвокатів України.
Верховний Суд зазначив, що згідно з прецедентною практикою ЄСПЛ у справі «Бігаєва проти Греції» (Bigaeva v. Greece), заява № 26713/05, у спірних правовідносинах дії відповідача мають вплив на приватне життя позивача в аспекті доступу до професії, що підпадає під захист ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Суд першої інстанції встановив, що позивач відповідно до вимог та процедури, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», набув право на заняття адвокатською діяльністю, отримавши відповідне свідоцтво та посвідчення, має гарантоване вказаним Законом право на здійснення такої діяльності. Однією із законодавчих вимог, що забезпечує реалізацію адвокатом його повноважень, є включення про нього інформації до ЄРАУ та її відображення на офіційному вебсайті НААУ, а невключення чи невідображення цієї інформації є перешкодою для здійснення адвокатом його діяльності.
Верховний Суд вказав, що рішенням Ради адвокатів України від 11 червня 2016 року № 156 «Про деякі питання реалізації Висновків спеціальної тимчасової комісії з перевірки діяльності органів адвокатського самоврядування м. Києва» Раді адвокатів м. Києва було заборонено вносити до ЄРАУ відомості про осіб, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю на підставі свідоцтв про складення кваліфікаційного іспиту, виданих неповноважним органом – Київською міською КДКА з 12 жовтня 2012 року. Цим рішенням встановлено безпосередньо Раді адвокатів м. Києва відповідну заборону.
Водночас суд апеляційної інстанції залишив поза увагою, що Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» чи Порядком ведення Єдиного реєстру адвокатів України, затвердженим рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 26 (зі змінами), прямо не передбачено такої підстави для відмови у включенні до ЄРАУ чи відмови в публічному відображенні відомостей про адвоката в ЄРАУ, як порушення адміністратором першого рівня заборон, встановлених Радою адвокатів України.
ВС зауважив, що відповідно до п. 3.7 ст. 3 вказаного Порядку якщо до ЄРАУ були внесені відомості про адвокатів, які отримали свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю або свідоцтва про складання кваліфікаційних іспитів після 19 листопада 2012 року у відповідних радах адвокатів регіону або кваліфікаційно-дисциплінарних комісіях адвокатури, положення про яких не затверджувались та належна їх державна реєстрація не здійснювалась, інформація може скеровуватися до ВКДКА для прийняття відповідного рішення.
Не містить таких підстав і ст. 4 Порядку ведення реєстру адвокатів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2012 року № 26 (зі змінами), що врегульовує порядок внесення змін до відомостей, що містяться в ЄРАУ.
Колегія суддів КАС ВС також врахувала, що станом на час складення позивачем іспиту будь-яких заборон чи вмотивованих рішень компетентних органів, які б свідчили про нелегітимність КДКА м. Києва, не існувало та до позивача у встановленому порядку доведено не було. При цьому на час складання позивачем іспиту Київська міська КДКА була зареєстрована як юридична особа і не була визнана нелегітимним та неуповноваженим органом на видачу свідоцтв про складання кваліфікаційного іспиту адвокатами. На момент отримання позивачем свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту підстав вважати цей документ недійсним, а КДКА нелегітимною не було.
Крім того, ВС зазначив, що наявність певних спорів між третіми особами стосовно статусу КДКА м. Києва, у якій позивач добросовісно склав іспит та про що отримано відповідне свідоцтво, не може бути перешкодою чи підставою для позбавлення позивача права на заняття адвокатською діяльністю, на набуття якого позивач мав законне сподівання, складаючи відповідний іспит та добросовісно вчиняючи передбачені законом дії.
Отже, оскаржуване рішення відповідача щодо вилучення з відкритого доступу публічної інформації щодо позивача – адвоката з ЄРАУ фактично обмежило право останнього на здійснення адвокатської діяльності в порядку, визначеному Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Коментарі
дауны кто переводил))…
дауны кто переводил))…