Про суб’єкт злочину

Обов’язкові ознаки складу злочину визначаються не в примітці до статті Кримінального кодексу, а в її диспозиції. Тоді як примітка має допоміжну роль при з’ясуванні змісту окремих понять.

На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд, розглянувши справу №722/28/17, що стосувалася визначення кола осіб, які є уповноваженими на виконання функцій держави, наведеного в примітці до ст.369-2 КК. Річ у тім, що на час учинення дій, які ставилися посадовцеві в провину, примітка до цієї статті відсилала до положень закону «Про засади запобігання і протидії корупції», що втратили чинність.

У постанові від 3.06.2020 ККС зазначив, що примітка лише конкретизує, кого слід розуміти під «особами, уповноваженими на виконання функцій держави», за вплив на прийняття рішення якими особа приймає пропозицію, обіцянку або одержує неправомірну вигоду (ч.2 ст.369-2 КК). При цьому належність прокурорів і суддів до осіб, уповноважених на виконання функцій держави, з огляду на їх конституційний та законодавчий статус і повноваження не може викликати сумніву не тільки в юристів, а й у будь-якої іншої особи.

Отже, зміст диспозиції був достатньо ясним і передбачуваним для засудженого, який не міг не розуміти, що одержання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення прокурорами та суддями є кримінально караним діянням.