Відсутність будь-якого місця проживання дитини не виключає необхідності отримання згоди батька на реєстрацію. Такий висновок зробив ВС в постанові №642/5375/17, текст якої друкує «Закон і Бізнес».
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
27 квітня 2020 року м.Київ №642/5375/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача — ШЕВЦОВОЇ Н.В.,
суддів: КАШПУР О.В., УХАНЕНКА С.А. —
розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції адміністративну справу за позовом Особи 1 до департаменту реєстрації Харківської міської ради, за участю третьої особи служби у справах дітей по Холодногірському району Управління служби у справах дітей департаменту праці та соціальної політики Харківської міськради про скасування рішення, зобов’язання вчинення дій за касаційною скаргою департаменту реєстрації Харківської міськради на рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 18.12.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 5.03.2018.
І. Короткий зміст позовних вимог
1. 20.10.2017 Особа 1 звернулася до суду з позовом до Департаменту реєстрації Харківської міської ради, третя особа — Служба у справах дітей по Холодногірському районі Управління служби у справах дітей департаменту праці та соціальної політики Харківської міської ради, в якому просила:
1.1. Скасувати рішення відділу реєстрації місця проживання у Холодногірському районі м.Харкова Управління ведення реєстру територіальної громади департаменту реєстрації Харківської міськради від 6.10.2017 про відмову у реєстрації місця проживання Особи 2;
1.2. Зобов’язати відділ реєстрації місця проживання у Холодногірському районі Управління ведення реєстру територіальної громади департаменту реєстрації Харківської міськради зареєструвати місце проживання Особи 2 за Адресою 1.
2 . На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що після розірвання шлюбу вона звернулася до відповідача із заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої доньки Особи 2, Інформація 1, за адресою свого місця проживання Адресою 1. Спору між батьками щодо визначення її місця проживання немає.
2.1. 6.10.2017 відповідачем було відмовлено позивачу у реєстрації місця проживання доньки з підстав неподання необхідних документів для здійснення місця реєстрації, а саме — згоди батька. Цю відмову позивач уважає протиправною та такою, що суперечить ст.6 закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
3. Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначив, що в разі реєстрації місця проживання батьків за різними адресами місце проживання дитини реєструється за місцем проживання одного з батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
3.1. За доводами представника відповідача, департаментом реєстрації Харківської міськради права та законні інтереси позивача не порушені, оскільки посадові особи цього органу діяли відповідно до вимог п.18 Правил реєстрації місця проживання та порядку передачі органами реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру.
ІІ. Установлені судами попередніх інстанцій фактичні обставини справи
4. 6.10.2017 позивач звернулася до відділу реєстрації місця проживання у Холодногірському районі Управління ведення реєстру територіальної громади департаменту реєстрації із заявою про реєстрацію місця проживання її малолітньої дитини Особи 2, Інформація 1, за адресою її проживання — Адресою 1.
5 . За результатами розгляду заяви Особи 1 було прийнято рішення про відмову в проведенні реєстраційної дії відповідно до п.11 правил, бо «особа не подала необхідних документів», тобто відсутня згода другого з батьків, що суперечить абз.6 п.18 правил, ч.5 ст.6 закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та ст.160 Сімейного кодексу.
6. Актом прийому-передачі документів від 6.10.2017 документи були повернуті до ЦНАП.
7. Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій установлено, що 11.02.2015 між Особою 3 та Особою 4 було укладено шлюб, який було зареєстровано в Ленінському відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис від 11.02.2015 та було видане свідоцтво про укладення шлюбу серія від 11.02.2015.
8. У заочному рішенні Ленінського райсуду від 22.06.2017 у справі №642/2357/17 про розірвання шлюбу між Особою 1 та Особою 4 не вирішено питання стосовно місця проживання їхньої доньки Особи 2.
9. Спору між батьками щодо визначення місця проживання дітей немає.
10. Матеріалами справи підтверджено, що Особа 2 з часу свого народження не була зареєстрована.
ІІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
11. Рішенням Ленінського райсуду від 18.12.2017, залишеним без змін постановою ХААС від 5.03.2018, позовні вимоги задоволено.
11.1. Визнано дії департаменту реєстрації у відмові Особі 1 в реєстрації малолітньої дитини Особи 2 незаконними.
11.2. Скасовано рішення департаменту реєстрації від 6.10.2017 про відмову у реєстрації місця проживання Особи 2.
11.3. Зобов’язано департамент реєстрації зареєструвати місце проживання Особи 2 за Адресою 1.
12 . Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з протиправності спірного рішення відповідача, оскільки дії відповідача суперечать ст.6 закону «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», яка визначає процедуру реєстрації новонародженої дитини, а п.18 правил, на який посилається відповідач, передбачає реєстрацію дитини, яка не досягла 14 років.
ІV. Касаційне оскарження
13. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, департамент подав до Верховного Суду касаційну скаргу, яку зареєстровано 2.04.2018.
14. У касаційній скарзі представник відповідача зазначає, що позивачем, на порушення п.18 правил, при здійсненні реєстрації малолітньої дитини не надано згоди батька, під час подання заяви про реєстрацію батько також був відсутнім, рішення суду, яким би було визначено місце проживання дитини разом з матір’ю, не надано.
15. Щодо посилання судів на необхідність застосування процедури реєстрації як для новонародженої дитини, то, на думку відповідача, Особа 2 не є новонародженою, оскільки на момент подання відповідної заяви їй було вже більш як рік.
16. У зв’язку із зазначеним відповідач просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог <…>.
VІ. Позиція ВС
38. Спір, який розглядається в цій справі, підсудний адміністративним судам, оскільки стосується оскарження рішення суб’єкта владних повноважень з процедурних питань та не пов’язаний зі спором про будь-яке речове право.
39. З аналізу норм законодавства випливає, що для реєстрації місця проживання особа подає, зокрема, свідоцтво про народження дітей або дані щодо реєстрації малолітніх дітей за місцем проживання одного з батьків за письмовою згодою другого з батьків у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування), а також заяву про зняття з реєстрації місця проживання особи (у разі здійснення реєстрації місця проживання одночасно із зняттям з реєстрації попереднього місця проживання) (п.18 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою КМ від 2.03.2016 №207).
40. Підставою відмови у прийнятті спірного рішення відповідачем визначено п.11 правил у зв’язку з ненаданням відповідних документів або інформації, а саме — згоди батька.
41. Перелік документів, необхідних для здійснення реєстрації малолітньої дитини, визначено п.18 правил, у тому числі і ч.4 вказаного пункту, отже, другий з батьків повинен надати свою письмову згоду у присутності особи, яка приймає заяву, або така згода підтверджується на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).
42. Відповідна правова позиція наведена в постанові ВС від 11.07.2019 №296/8597/16-а.
43. Таким чином, ВС дійшов висновку, що оскільки позивачем до органу реєстрації не було подано документи або інформації, передбаченої п.18 правил №207 щодо згоди батька на проведення реєстрації місця проживання дитини, то відповідач обґрунтовано відмовив у здійсненні реєстрації місця проживання Особи 2.
44. Судами попередніх інстанцій установлено, що підставою для відмови в реєстрації місця проживання дитини стало виключно недотримання позивачем вимог чинного законодавства при подачі відповідної заяви, а не спір про визначення місця проживання дитини.
45. Відсутність спору про право в цій справі є підставою для незастосування правової позиції, викладеної в постанові Великої палати ВС від 16.05.2018 в справі №337/2535/2017 та ін.
46. Посилання судів попередніх інстанцій на те, що позивач здійснювала реєстрацію новонародженої дитини, є безпідставними, оскільки на час подання заяви про реєстрацію Особи 2 вона не була новонародженою в розумінні чинного законодавства. Факт відсутності будь-якої реєстрації місця проживання дитини на момент звернення не має значення для спірних правовідносин і не виключає необхідності подання документів за переліком, визначеним п.18 правил.
47. Отже, ВС визнає, що неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: стст.6, 91 закону № 1382-IV та пп.11, 18 правил, призвело до ухвалення незаконних судових рішень, що є підставою для їх скасування і прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, відповідно до ст.351 КАС.
Керуючись стст.341, 345, 349, 351, 355, 356, 359 КАС, ВС
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу департаменту реєстрації Харківської міської ради задовольнити.
2. Рішення Ленінського районного суду м.Харкова від 18.12.2017 та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 5.03.2018 у справі № 642/5375/17 скасувати.
3. Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Особи 1 до департаменту реєстрації Харківської міської ради, за участю третьої особи — Служби у справах дітей по Холодногірському району Управління служби у справах дітей департаменту праці та соціальної політики Харківської міськради, про скасування рішення, зобов’язання вчинення дій відмовити.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Матеріали за темою
У райсуді на Волині змінився голова
19.04.2024
У райсуді Миколаївщини змінився голова
17.04.2024
У райсуді Житомирщини змінився голова
16.04.2024
Чи може суддя в умовах війни постійно брати відпустки без збереження зарплати — рішення РСУ
12.04.2024
У райсуд на Рівненщині потрібен суддя — ВККС
10.04.2024
У Харківському ОАС нарешті обрали голову
08.04.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!