Орган виконавчої влади не вправі обмежувати конституційні права та свободи. Навіть заради такої благородної мети, як здоров’я населення. Так уважають у Верховному Суді. Існує велика ймовірність, що із цим погодяться й «конституційники».
Сьогодні Велика палата Конституційного Суду розпочала слухання подання ВС, який наголошує на невідповідності Основному Законові окремих положень постанови Кабінету Міністрів щодо встановлення карантину. Адже, як відомо, у такий спосіб Уряд обмежив цілу низку прав і свобод, заборонивши проведення масових заходів, роботу закладів торгівлі та громадського харчування, транспортні перевезення й навіть планову госпіталізацію.
Усе це, на думку Пленуму ВС, не узгоджується з приписами низки статей Конституції. Адже ні воєнного, ні надзвичайного стану в країні не було введено, а обмеження певних прав можуть установлюватися виключно законами, а не актами Кабміну.
До того ж бовкнув зайвого головний санітарний лікар Віктор Ляшко, коли зізнався, що парки закривали не через загрозу зараження, а для психологічного ефекту. Так само й транспорт зупинили, аби громадяни не вештались абиде. До речі, в європейських містах навіть із більш загрозливими показниками смертності метро не припиняло працювати.
Нарікають у ВС і на непропорційне обмеження рівня матеріального забезпечення працівників бюджетних установ, включно з прокурорами та суддями. Адже, як усі вже побачили, гарантії незалежності суддів прямо залежать від рівня матеріального забезпечення. Натомість у випадку зі встановленням максимального розміру оплати праці парламент, по суті, делегував Уряд право визначати період дії таких обмежень.
Водночас законодавча невизначеність зі скасуванням таких обмежень порушує принцип верховенства права. Урешті-решт можна залишити, наприклад, обов’язок носити маски в громадських місцях і вважати це продовженням дії карантину. Адже жодних критеріїв, коли він має втратити силу, на законодавчому рівні не визначено.
Отже, на терезах конституційної Феміди, з одного боку, опинилися права та свободи громадян, а з другого — державний бюджет. Адже в разі визнання неконституційними спірних положень у всіх, хто втратив доходи, з’явиться теоретичне право вимагати відшкодування.
А головне — доведеться виплачувати всі належні суми як держслужбовцям, так і суддям, незалежно від кольору мантій останніх. Це неабияк розбалансує видаткову частину державного бюджету. Але навряд чи на такий аспект зважатимуть у КС.

Матеріали за темою
Нардепи погодили зміни до бюджетного процесу
12.03.2022
Для відбудови країни створять 4 фонди
06.03.2022
Посадові оклади можуть підвищити до рівня мінімальної зарплати — проект
в„–1-2 (1559-1560), 12.01—21.01.2022
На які напрями цифровізації, що мали б сприяти й суддям, не вистачає коштів
в„–40 (1546), 02.10—08.10.2021
9 пріоритетів бюджетної політики визначив Кабмін - схвалено бюджетну декларацію на 2022 – 2024 рр.
01.06.2021
В Україні планують залучити іноземців до наповнення бюджету
в„–44 (1498), 31.10—06.11.2020
Кабмін погодив проект Держбюджету-2021
14.09.2020
Уряду доручать стягнути з тіньового сектору 15 млрд грн. для соціальних виплат
в„–36 (1490), 01.09—11.09.2020
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!