Наявність доказів, що вказують на збут обвинуваченим майна, викраденого в потерпілого, не є свідченням доведення винуватості особи у вчиненні крадіжки.
У справі №702/340/17 ВС розглянув касаційну скаргу прокурора на ухвалу апеляційного суду в кримінальному провадженні за обвинуваченням п’яти осіб у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачено в ч.3 ст.185 КК («крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище, або що завдала значної шкоди потерпілому»).
Колегія постановою від 2.04.2020 ухвалу апеляційного суду залишила без змін. Своє рішення касаційний суд мотивував, зокрема, таким.
Апеляційна інстанція встановила, що районний суд не мав достатніх підстав для визнання осіб винуватими в таємному викраденні майна. Досліджені ним докази стосувалися лише виявлення та вилучення викрадених у потерпілого речей в осіб, яким вони були збуті, а також факту такого збуту. Прямих доказів викрадення майна обвинуваченими немає.
За таких обставин апеляційний суд дійшов правильного висновку про відсутність достатніх підстав для встановлення в діях обвинувачених складу злочину.
Підготували Наталія Матвійчук, юрист GOLAW, адвокат; Анна Козіна, помічник юриста GOLAW
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!