Те, що компетентні органи не реалізували своїх повноважень щодо встановлення меж населених пунктів, не свідчить про фактичну відсутність таких меж.
Про це йдеться у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду № 367/6388/16-а, передає «Закон і Бізнес».
КАС ВС розглянув позов прокурора про визнання протиправними та скасування рішень, що стосуються розробки детального плану території забудови кварталу м. Ірпеня, обмеженого вул. Маяковського, пров. Озерним, вул. Достоєвського та вул. Гайдара, і затвердження цього плану.
Прокурор, зокрема, доводив, що земельні ділянки, які знаходяться в межах цього кварталу, розташовані за межами м. Ірпеня, а тому відповідач не має повноважень щодо вирішення питання про затвердження детального плану цієї території.
Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили в задоволенні позовних вимог, дійшовши висновку на підставі розшифровки перших десяти знаків кадастрових номерів цих земельних ділянок (код одиниці адміністративно-територіального устрою України). Суди вважають, що однакові цифри в кадастрових номерах свідчать про розташування цих ділянок саме в межах м. Ірпеня, отже, прийняття оскаржуваних рішень належить до повноважень відповідача.
Верховний Суд зауважив, що питання стосовно належності спірних земельних ділянок до території м. Ірпеня є визначальним у цьому спорі.
На думку колегії суддів Касаційного адміністративного суду, висновок судів попередніх інстанцій є помилковим, а Державний кадастровий реєстратор не наділений повноваженнями встановлювати межі населених пунктів або визначати належність певної земельної ділянки до території населеного пункту.
Частиною 1 ст. 174 ЗК України встановлено, що рішення про встановлення і зміну меж районів і міст приймається Верховною Радою України за поданням Верховної Ради АР Крим, обласних, Київської чи Севастопольської міської рад. Водночас у разі якщо межі населених пунктів не встановлені в порядку, визначеному ЗК України, судам належить виходити з фактичних меж населених пунктів.
З’ясування цих обставин на підставі належних та допустимих доказів має визначальне значення для правильного вирішення справи, а тому ухвалення судами рішень без їх з’ясування та належної оцінки є помилковим.
Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги прокурора і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Матеріали за темою
Повноваження керівника апарату суду, надсилання рішення в ЄСІТС та інші висновки в огляді КАС
26.03.2024
Коли не суддя не може оскаржити рішення ВРП про закриття дисциплінарного провадження — ВП ВС
23.01.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!