Заступник голови ДСАУ Сергій Чорнуцький:

«Особи, які не мають ЕЦП, наразі не зможуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв’язку»

Після того, як парламент вніс зміни до процесуальних кодексів, стало можливою участь у розгляді адміністративних, цивільних та господарських проваджень навіть з власної кухні. Залишалося визначити платформу, на якій це відбуватиметься, та затвердити порядок проведення засідань в онлайн режимі. «ЗіБ» звернувся до заступника голови Державної судової адміністрації України Сергія ЧОРНУЦЬКОГО, аби він прокоментував нововведення.

— Сергію Петровичу, на якій стадії наразі перебуває готовність ДСАУ забезпечити виконання норм щодо проведення судових засідань в режимі відеоконференцій?

— Після набуття чинності змінами до процесуальних кодексів було дано доручення Державному підприємству «Центр судових сервісів» допрацювати відповідне програмне забезпечення з урахуванням вимог закону щодо ідентифікації осіб, які беруть участь у судових засіданнях за межами суду. Також ДСАУ оперативно були розроблені порядок використання цього програмного забезпечення та порядок дистанційної участі сторін у судовому засіданні.

Сьогодні (8 квітня. — Прим.ред.) голова ДСАУ Зеновій Холоднюк підписав відповідний наказ, який доведено до відома всіх судів відповідних видів юрисдикції. Ми дали час ознайомитися із новим порядком, задати нашому адміністраторові питання, якщо вони виникнуть. А вже із завтрашнього дня цей процес має розпочатися.

— Які ключові моменти цього порядку? Чи зможе людина виходити на відеозв’язок із судами із дому?

— Так, звісно. Основна вимога, що передбачена законом для дистанційної участі в судовому засіданні, — це підтвердження особи, яка є стороною у справі і має такий намір. Законодавець передбачив для цього два варіанти: перший — отримати електронний цифровий підпис, другий — якщо особа не має такого підпису, то у порядку, що визначений законом «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією.

Отже, ми такий порядок затвердили. І наразі можливий один варіант ідентифікації — шляхом накладання електронного цифрового підпису.

— Тобто показати на камеру паспорт недостатньо?

— Ні. Для того, аби особа взяла участь у засіданні в режимі відеоконференцзв’язку, вона повинна зареєструватися. Ця реєстрація відбуватиметься лише з використанням електронного цифрового підпису, що вважатиметься підтвердженням або ідентифікацією особи. Тобто, особи, які не мають ЕЦП, наразі не пройдуть авторизацію і не зможуть брати участь у судовому засіданні дистанційно.

Водночас, порядок передбачає, що на початку судового засідання, представник сторони, який бере участь дистанційно, має показати документ, який посвідчує його особу, зокрема, паспорт.

— А як же другий варіант ідентифікації, який ви згадали?

— Ми цим займаємося. Передбачається, що особа вказуватиме свій номер паспорта, який суддя або система направлятимуть в Єдиний демографічний реєстр, який сьогодні адмініструє Державна міграційна служба. Звідти суддя отримуватиме відповідну інформацію з фотокарткою та зразком підпису, аби він міг перевірити, що на відеозв’язку дійсно та особа, як вона себе називає, і що паспорт не є підробленим. Можливо, суддя попросить особу розписатися на аркуші паперу і звірить цей підпис з наявним у реєстрі.

— А чи впізнає суддя в людині, яка сидітиме за монітором, ту, що зображена на фотокартці в паспорті? Адже через заборону на роботу перукарень чимало осіб можуть виглядати зовсім інакше, ніж у паспорті. По собі можу судити…

— Я б не сказав, що це є проблемою суто відеоконференцзв’язку. Адже якщо з новою зачіскою прийти у зал судового засідання, то, можливо, і наживо судді буде важко переконатися, що це та сама особа, що і на фотокартці в паспорті. Тож це питання не до системи, а до зовнішнього вигляду особи.

— Уточнення щодо програмного забезпечення: це буде ваша програма, яку потрібно встановити на власному комп’ютері, чи можна скористатися якимись  загальновідомими додатками?

— Це програма EasyCon, власником якої є державне підприємство, що знаходиться у сфері управління ДСАУ. Встановлювати окрему програму на власному комп’ютері не потрібно, це — хмарна система.

На жаль, скористатися такими програмами як-то Skype чи Zoom не є можливим з огляду на вимоги ідентифікації особи. Натомість, EasyCon дозволяє проводити реєстрацію за допомогою ЕЦП. До того ж, це веб -орієнтована система: достатньо скористатися будь-яким браузером, зайти за посиланням і вона запропонує зареєструватися.

— Ця система буде доступна в усіх судах чи це якийсь пілотний проект?

— Передбачається, що такою можливістю може скористатися будь-який суд. Ця програма встановлена у нас у дата-центрі і суди так само через портал «Судова влада» заходитимуть у неї, аби з’єднатися зі стороною чи сторонами у справі.

— Тобто, можна запевнити, що з 10 числа будь-який бажаючий, який, звісно, має ЕЦП, зможе звернутися до суду і клопотати про проведення засідання онлайн і суддя не повинен відмовити в цьому?

— По-перше, процесуальні кодекси передбачають подання відповідної заяви за 5 днів до судового засідання. В ній слід указати номер справи, в якій особа хоче взяти участь дистанційно. Копія такої заяви у той самий строк має бути надіслана іншій стороні провадження.

Своєю чергою, суддя, з огляду на технічні можливості, зокрема, кількість залів, де встановлено відповідне обладнання, має видати ухвалу про призначення такого засідання. Проте, слід враховувати, що сьогодні лише близько 60% залів засідань облаштовані такою технікою.

Втім, можу припустити, що у перші дні, коли ще не буде великої кількості таких звернень, усі такі заяви будуть задоволені.