Хто «останній герой»?

Нові кадри не приходять, а ті, що є, звільняються

Під час робочої наради у Верховному Суді з головами касаційних та апеляційних судів було окреслено проблеми сьогодення. Серед основного — кадровий голод, дефіцит фінансування і зміни до процесуальних кодексів.

Мовою цифр

На початку засідання Голова ВС Валентина Данішевська навела суху статистику про кількість справ і матеріалів, що надійшли і були розглянуті судами у 2019 році. Та, оскільки минулого року підбиття підсумків не було, вона порівняла цифри з показниками 2018-го.

Загалом у 2019 році до судів першої інстанції надійшло на 3,5% більше справ та матеріалів, ніж у 2018-му. Голова ВС пояснила причини суттєвого зростання надходжень до адміністративних судів тим, що збільшилася кількість звернень щодо виборчого процесу та справ щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки й оборони України.

У господарському судочинстві, порівнюючи з 2018 роком, у місцевих судах на 43% збільшилася кількість справ, пов’язаних із захистом права власності.

У місцевих судах загальної юрисдикції на третину зросла кількість справ, які виникають із договорів про надання послуг, і на 20% — земельних спорів. «Таким чином, у всіх судах першої інстанції кількість розглянутих справ та матеріалів сягнула понад 3 млн», — підсумувала Голова ВС.

2000 порожніх місць

Учергове було порушено і гостре питання «кадрового голоду». В.Данішевська зазначила, що сьогодні правосуддя не здійснюється в 13 судах, а жодного служителя Феміди немає у 8 установах. Зокрема, загальні місцеві суди укомплектовано суддями, які мають повноваження, на 65% від штатної чисельності; адміністративні — на 75%, господарські — на 74%. А третина суддівського корпусу першої інстанції взагалі відсутня.

«Сьогодні понад 2000 вакансій незаповнені, — акцентує голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко. — Нові кадри не приходять, а ті, що є, звільняються».

Очільниця ВС додала, що нині не працює Вища кваліфікаційна комісія суддів, тому неможливо провести нові конкурси. Однак звернула увагу, що Велика палата ВС нещодавно відмовила в задоволенні позову про визнання незаконним конкурсу на посаду судді, проведеного ВККС. «Є надія, що незабаром почнуть працювати понад 450 нових суддів. Це має дещо покращити ситуацію з кадровим голодом у судах», — зазначила В.Данішевська.

У свою чергу А.Овсієнко повідомив, що сьогодні формується конкурсна комісія, яка повинна відібрати нових членів ВККС. Щоправда, звернув увагу, що кандидатів від міжнародних партнерів до складу комісії досі немає. А 10 березня спливе третій граничний строк для подання кандидатур.

Зростання кількості звернень громадян до суду та нестача суддів із повноваженнями призводять до надмірного навантаження на суддів, що впливає на якість здійснення правосуддя. «Середнє навантаження на одного суддю просто вражає, — сказала В.Данішевська. — У місцевих судах цей показник становить 1000 справ». Крім того, у багатьох судах навантаження на одного суддю значно більше. Наприклад, у Печерському районному суді м.Києва — 1900 справ і матеріалів на рік.

Рік фінансового виживання

Інформацію про цьогорічний дефіцит озвучив голова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк. Він зауважив, що до 2018-го в суддів були бюджети розвитку, а фінансування 2020 року можна назвати «бюджетом виживання».

У 2019 році судочинство мало потребу у сумі 21,8 млрд грн. Тоді ж потребу задовольнили на 72%, що становило понад 15 млрд грн. Цього ж року потреби суддів оцінили лише на 14 млрд 622 млн грн.

Окремо З.Холоднюк зупинився на видатках, що стосуються заробітної плати. Так, у 2019-му на заробітну плату працівникам апарату витрачено 5,7 млрд грн. Цього року заплановано лише 570 млн грн., з яких 232 млн грн. вже витратили.

Аби вирішити цю проблему, ДСАУ звернулася до Уряду з проханням внести зміни до держбюджету шляхом наближення видатків наступних періодів. Проте додаткові кошти від цього не з’являться. Питання виплати винагороди закриється у ліпшому випадку до квітня. Що далі — ще не вирішили.

Три в одному

Виконати закон, допомогти громадянинові та належним чином розглянути справу — завдання, які постали перед суддями з внесенням змін до процесуальних кодексів. Детально на цих змінах зупинилися під час робочої наради.

Наприкінці січня вже запрацювали окремі положення. Відповідно до них, якщо апеляційний чи касаційний суд закриває провадження у справі у зв’язку з неправильним визначенням юрисдикції чи зверненням до неналежного суду, то суд має роз’яснити, в якому саме судочинстві чи суді повинен розглядатися спір. Після цього, почекавши 10 днів, доки сторона звернеться з відповідною заявою, скерувати цю справу до належного суду.

Здавалося б, такі зміни доречні. Але, припустімо, особа звернулася з позовом до адміністративного суду через земельний спір. Предмет спору окреслено таким чином, що він належить до розгляду саме цим судом. Велика палата, розглядаючи справу, говорить, що це спір між особами, який виник щодо прав власності чи користування землею, отже, має розглядатися в цивільному судочинстві. Позивач уже сплатив відповідний судовий збір, сформовано позовні вимоги.

«Доки суди будуть пересилати один одному або повертати справи, люди інколи втрачають можливість звернутися до суду. В деяких провадженнях може спливти строк розгляду справи, — зауважила В.Данішевська. — Для того щоб захистити особу, швидше за все, і була створена ця норма. Проте для нас, суддів, вона створить нові проблеми».

Понад двогодинне засідання продовжилося після перерви. Щоправда, вже за зачиненими дверима.