Віддача на повну потужність

«Верховники» відмовляються йти на роботу у вихідні, бо інші гілки влади їх не поважають

Зменшити кількість справ учетверо та створити інститут зразкової справи — завдання найвищого суду країни на цей рік. Втім, якщо інші гілки влади ставитимуть палиці в колеса, то несолодко доведеться усім.

Мотивація працювати понаднормово

На Пленумі Верховного Суду, на який зібралися працівники установи та служителі Феміди, щоб підбити підсумки року, який минув, традиційно поскаржилися на новий закон, що запровадив ще одну судову реформу. Так, голова Касаційного цивільного суду Михайло Смокович зауважив: відколи законодавці прийняли новий правовий акт, судді припинили працювати у вихідні, адже їхній ентузіазм занепав. «Вони щойно прийшли, пропрацювали кілька місяців, а їх вже звинувачують невідомо у чому», — пояснював М.Смокович бажання своїх підлеглих погуляти у вікенд, замість того щоб проводити час у задушливому офісі.

Неабияк послаблюють мотивацію соціологічні дослідження, які визначають рівень довіри до Феміди у суспільстві. Щоразу доповідь про діяльність свого суду доповідач починав із цієї статистики. З’ясувалось, що під час опитування людей, які звернулись до суду, рівень довіри був високим: 70—80% казали, що довіряють рішенням касаційних судів. Однак коли опитували людей, які з правосуддям ніколи не стикались, то рівень довіри був надзвичайно низьким.

Однією з причин «верховники» вважають той факт, що інші гілки влади всіляко намагаються принизити судову, мабуть, сподіваючись на те, що їхній авторитет зросте, якщо вони ганитимуть суд. Але ні. «Інші гілки влади мають розуміти, що довіра до них також залежить від довіри до судів», — заявила очільниця ВС Валентина Данішевська. Також вона зауважила позитивну динаміку в співпраці з Президентом та парламентом. Адже якщо раніше вони перебували у стані конфлікту, то сьогодні робота налагодилась.

Також кожен із доповідачів намагався з’ясувати чинники, що впливають на довіру до Феміди. Зокрема, один із промовців заявив, що важливим фактором є комфорт самого приміщення суду та вичерпність інформації, яку надають людині.

Найприбутковіший суд

«2019 рік — це перший рік, коли Верховний Суд працював на повну потужність. Сьогодні у штаті ВС — 192 судді», — повідомила В.Данішевська. Вона зауважила, що співвідношення суддів ВС до загальної чисельності людей у мантіях у судах першої та апеляційної інстанцій становить лише 3,2%, тоді як у європейській практиці використовують співвідношення 5—7%. Тож виходить, що «верховників» у країні малувато.

Торік найвищий судовий орган отримав на розгляд 88 тис. справ. Це більше, ніж у 2018 році. На думку Голови ВС, одним з інструментів, що допоможе зменшити надходження справ, є інститут зразкової справи. І хоча у 2019-му набрали чинності рішення тільки у 5 таких справах, але, за її словами, вдалося забезпечити однаковий розгляд десятків тисяч справ у нижчих інстанціях.

Напередодні Нового року на розгляді «верховників» перебували 53 тис. справ, однак якщо вийде досягнути єдності судової практики, то прогнозується, що кількість цих справ можна буде зменшити до 15 тис. За підрахунками В.Данішевської, на все це знадобиться 3 роки.

Також відзвітували про свою роботу голови касаційних судів. Зокрема, очільник Касаційного господарського суду Богдан Львов похвалився фінансовими досягненнями, адже судові збори, які приносить у бюджет його установа, вищі, ніж у інших трьох підрозділів ВС — 54%, або понад 290 млн грн. І серед тих, хто звертався до його суду, лише 8% повідомили про відверту недовіру. Щоправда, опитали лише сотню людей.

Керівник Великої палати ВС Всеволод Князєв також прозвітував про діяльність. Виявилося, що абсолютними лідерами серед справ є адміністративні та цивільні. 55% усіх отриманих справ — адміністративні, а 31% — цивільні. Далі йдуть господарські (9%) та кримінальні (5%). Найскладніше суддям попередніх інстанцій дається вирішення питання підсудності, адже 89% усіх скарг стосуються саме порушення правил предметної та суб’єктної юрисдикції.

За останній рік ВП ВС сформувала нові підходи у практиці вирішення деяких категорій справ, висловила позицію в кількох зразкових справах та зробила відступ від практики своїх попередників — Верховного Суду України.

Гроші на вітер

Керівник апарату ВС Ольга Булка бідкалася про надмірні витрати. З’ясувалось, що незавершені реформи мають цілком реальну оцінку в гривнях. Зокрема, через відсутність е-суду значні суми поповнюють бюджет «Укрпошти», за рік — 24 млн грн. Тобто удвічі більше, ніж отримує керівник цієї установи.

Також недешево обходяться суди, які мали ліквідувати ще у 2017 році. Вони потягнули з бюджету 95 млн грн. Причому О.Булка запевнила, що на утримання непрацюючих судів держава грошей не виділяла, їх профінансували з власних резервів. Як це узгоджується із Бюджетним кодексом — невідомо.

Попри витрати, судова адміністрація має недоотримані прибутки. Наприклад, досі не отримали 30% від судового збору на рік.

Утім, на відміну від старих неліквідованих судів, які не приносять користі, але тягнуть з бюджету гроші, цілком безкоштовно вдалося налагодити корисну справу — зовнішню комунікацію суду. ВС з’явився в інстаграмі, твітері та телеграмі. Це дало змогу розповідати про його діяльність, давати людям об’єктивну інформацію і, як наслідок, покращити імідж.

Похизувавшись досягненнями, «верховники» обрали 12 делегатів на з’їзд суддів, який відбудеться 6—7 квітня. Ними стали судді Касаційного господарського суду Єгор Краснов, Лариса Рогач та Валерій Суховий; судді Касаційного адміністративного суду Ірина Васильєва, Андрій Жук та Володимир Кравчук; судді Касаційного кримінального суду Ольга Булейко, Микола Лагнюк і Віктор Остапук; судді Касаційного цивільного суду Алла Олійник, Дмитро Гудима та Ірина Дундар.

Також Верховний Суд переобрав Леоніда Лабойка вченим секретарем науково-консультативної ради при ВС, а склад ради оновили.  «Я впевнений, що НКР, до складу якої увійшли найавторитетніші науковці в галузі права, стане дієвим дорадчим органом ВС, одним з найважливіших напрямів діяльності якого є забезпечення єдності судової практики», — наголосив Дмитро Луспеник.