З 19 квітня починають діяти нові норми закону «Про публічні закупівлі» та зміни до деяких інших законодавчих актів, якими коригується процедура публічних закупівель.
Що зміниться у цій галузі на практиці, — проаналізував для видання «Закон і Бізнес» помічник адвоката АО Barristers Олександр Шатний:
- Зміни починають діяти формально з 19 квітня 2020 року, але згідно умов перехідного періоду їх дія відтерміновуються на певний період. Що це значить? Що поки кардинально нічого не змінюється, а подекуди є просто формальною ширмою для продовження тієї самої гри замовників зі своїми постачальниками. Яскравим прикладом є введення нового поняття уповноваженої особи закупівель, якій повинні передатись функції від тендерного комітету проводити закупівлі.
Другий момент - сьогодні діють ще старі положення закону і до моменту введення в дію змін більшість замовників встигнуть на 2020 рік підписати договори в рамках старих порогів і процедур. Плюс до того, замовник має право пролонгувати на частину суми цей договір і в наступному 2021 році. Відповідно об’єктивно можна вважати, що зміни в 2020 році взагалі ніяк не відобразяться на публічних закупівель, а все буде стало працювати в штатному режимі.
Введення нового критерію “фінансової спроможності” негативно вплине на процедуру і, як наслідок, відбуватиметься розтрата державних коштів, оскільки це штучно обмежує конкуренцію.
Державна аудиторська служба України продовжує бездіяти в своїх повноваженнях щодо моніторингу закупівель. В більшій мірі все зводиться до перевірок районного управління освіти або лікарні найнижчого рівня і припинення схем на копійчані закупівлі.
Замовники вже навчились вводити на практиці не дискримінаційні, але складно виконувані пункти в тендерну документацію. Наприклад, отримати рекомендації від своїх колишніх контрагентів в кількості не менше 5 штук, які будуть містити в тексті посилання саме на цю конкретну процедуру. Тобто, уявляєте, що ваша фірма-контрагент вже закрила договір і постійно вимагає від вас дати знову і знову рекомендацію для якогось тендеру? А якщо це стосується допорогових закупівель, то там взагалі сума торгів така, що небагато постачальників будуть заходити на торги. І відбувається закупівля таким чином, що заходить один єдиний учасник з максимальною ціною і його оголошують звісно переможцем. На такі випадки Антимонопольний комітет закриває очі і говорить, що це не дискримінація.
Тому, можна лише констатувати, що нічого в 2020 році взагалі не зміниться в сфері публічних закупівель і зміни почнуть хоч якось відбиватися на реальній економіці, не раніше, ніж через декілька років, якщо, звісно, законодавці не вигадають ще якихось змін, щоб відтермінувати або скасувати їх. Хоча, проаналізувавши детально ці зміни, можна стверджувати, що нічого дійсно кардинально нового і такого, що ламає систему, немає. Тому, від цих змін взагалі ніякого толку не буде.
Матеріали за темою
Автоматична ануляція тендерних контрактів без повернення гарантійних внесків порушує права особи
в„–51 (1505), 19.12—25.12.2020
Землю, майно й банки продаватимуть на електронних аукціонах
в„–49 (1451), 14.12—20.12.2019
Як зміниться процедура публічних закупівель і з кого спитають за її недотримання?
в„–44 (1446), 09.11—15.11.2019
Як запевнення в прозорості тендерних закупівель можна перетворити на конкурс «для своїх»
в„–36 (1282), 01.09—09.09.2016
Верховний Суд приєднався до системи ProZorro
18.08.2016
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!