Право на оскарження рішення суду на підставі неправильної кваліфікації дій КПК не обмежується. Такий висновок зробив ВС в постанові №484/555/17, текст якої друкує «Закон і Бізнес».
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
31 жовтня 2019 року м.Київ №484/555/17
Верховний Суд колегією суддів першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючої — Шевченко Т.В.,
суддів: Бущенка А.П., Голубицького С.С. —
розглянув у судовому засіданні матеріали кримінального провадження за касаційною скаргою захисника Петренка Л.В. на ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 10.07.2018 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016150110003375, щодо Особи 1, Інформація 1, який проживає за Адресою 1, засудженого за скоєння злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 Кримінального кодексу.
Зміст оскаржених рішень і встановлені судами обставини
За вироком Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30.05.2018 Особу 1 засуджено за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК до покарання у вигляді позбавлення волі на 3 роки. На підставі ч.1 ст.71 КК до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Первомайського міськрайсуду від 22.11.2016 відповідно до ч.1 ст.72 КК з переведенням менш суворого виду покарання в більш суворий у співвідношенні, що одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, та остаточно призначено покарання у вигляді позбавлення волі на 3 роки і 6 місяців.
Цим же вироком засуджено Особу 2 за ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК до покарання у вигляді позбавлення волі на 3 роки, щодо якого судових рішень у касаційному порядку не оскаржено.
Не погодившись із вироком щодо Особи 1, захисник Петренко Л.В. подав апеляційну скаргу. Ухвалою АСМО від 10.07.2018 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника Петренка Л.В.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник Петренко Л.В. ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону. Вважає, що суд необґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження за його скаргою, оскільки він оскаржував вирок із підстав неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність при кваліфікації дій засудженого і не заперечував обставин, дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу. Вважає за необхідне призначити новий розгляд кримінального провадження в суді апеляційної інстанції.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні прокурор уважав, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви Суду
Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з’ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз’яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до ч.2 ст.394 КПК рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 цього кодексу.
У ч.4 ст.399 КПК передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, або судове рішення оскаржене виключно з підстав, з яких воно не може бути оскарженим згідно з положеннями ст.394 цього кодексу.
Як видно зі змісту ухвали апеляційного суду, суддя, пославшись на те, що захисником Петренком Л.В. оскаржено вирок Первомайського міськрайсуду від 30.05.2018 щодо Особи 1 виключно на підставах, на яких це судове рішення відповідно до вимог ч.4 ст.399 КПК не може бути оскаржено, відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника згідно з положеннями ч.2 ст.394 КПК.
При цьому поза увагою апеляційного суду залишилося те, що в апеляційній скарзі захисник Петренко Л.В. наводив доводи щодо неправильного застосування закону про кримінальну відповідальність, а саме — вважав за необхідне виключити кваліфікуючу ознаку крадіжки — скоєння злочину з проникненням у сховище — та перекваліфікувати дії Особи 1 з ч.2 ст.15, ч.3 ст.185 КК на ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК.
25.07.2017 Європейський суд з прав людини постановив рішення у справі «Ростовцев проти України», яке набуло статусу остаточного 25.10.2017, щодо порушення ст.2 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що полягає в порушенні національними судами суті права заявника на подання апеляційної скарги.
Це рішення мотивовано тим, що апеляційна скарга заявника стосувалася питання правової кваліфікації дій, у вчиненні яких він зізнався (п.32). ЄСПЛ у п.33 рішення зазначив, що апеляційний суд прямо посилався на правову кваліфікацію дій заявника як на одну з підстав неможливості оскарження вироку, а Вищий спеціалізований суд з розгляду цивільних і кримінальних справ погодився з його висновками.
Водночас ЄСПЛ зауважив, що позиція національних судів у кримінальній справі заявника прямо суперечить тлумаченню відповідних положень законодавства Урядом України і наведеній практиці, згідно з якою поняття «обставини», використане під час відповідного провадження на національному рівні, поширюється лише на фактичні обставини справи та не містить їхньої кримінально-правової кваліфікації. На думку ЄСПЛ, не можна стверджувати, що заявник мав передбачати, що, не оспорюючи фактів, установлених у судовому засіданні, він відмовився від можливості оскарження обвинувального вироку щодо себе, якщо вважав правову кваліфікацію своїх дій неправильною.
Як зазначено в постанові Великої палати ВС від 27.02.2018 (справа №756/5578/15-к), національне законодавство, зокрема ч.2 ст.394 КПК, установлює обмеження щодо можливості апеляційного оскарження судового рішення лише на підставі заперечення обставин, які ніким не оспорювались і дослідження яких суд визнав недоцільним. Право на оскарження рішення суду на підставі неправильної кваліфікації дій КПК не обмежується. Тобто норми КПК не містять обмежень щодо оскарження в апеляційному порядку кримінально-правової кваліфікації дій, зокрема й у тих кримінальних провадженнях, в яких під час судового розгляду суд першої інстанції застосував ч.3 ст.349 КПК і визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися.
Крім того, апеляційний суд не звернув уваги на те, що захисник оскаржив вирок суду першої інстанції з підстав невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого. При цьому ч.2 ст.394 КПК не містить заборони на оскарження вироку із цієї підстави.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи згідно з ч.2 ст.394 КПК у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника Петренка Л.В. на вирок щодо Особи 1, допустив порушення вимог кримінального процесуального закону, яке є істотним, оскільки ставить під сумнів законність і обґрунтованість судового рішення, що відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.438 КПК є підставою для його скасування.
Таким чином, касаційна скарга захисника підлягає задоволенню, а ухвала апеляційного суду — скасуванню з призначенням нового розгляду в суді апеляційної інстанції, під час якого необхідно врахувати вищенаведене та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись стст.433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, ВС
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу захисника Петренка Л.В. задовольнити.
Ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 10.07.2018 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою захисника Петренка Л.В. на вирок Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 30.05.2018 щодо Особи 1 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!