Виконання рішень спростять хіба що через рік
Незважаючи на те що владі не вдалося вирішити проб¬лему невиконання судових рішень, у Мін’юсті розповіли про новації, які невдовзі мають спростити отримання громадянами законних коштів. Щоправда, через затримання з прийняттям нових норм, цю проблему замість законодавців може вирішити Європейський суд з прав людини. Тоді країні доведеться розщедритися ще й на виплати сатисфакцій за очікування громадян.
Не виправдали довіри
Україні не вдалося вчасно виконати вимоги Європейського суду. 15 січня минулого року Страсбург прийняв пілотне рішення у справі «Юрій Іванов проти України». Судді вказали на системні порушення нашою державою Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та зобов’язали виправити ситуацію. Страсбург наголосив на системному невиконанні Україною рішень своїх судів та зобов’язав її запровадити ефективний засіб забезпечення достатньої компенсації за невиконання чи затягування з виконанням рішень вітчизняних судів.
На практиці ситуація в нашій державі виглядає так: коли громадянин переконаний, що має отримати певні кошти, він звертається до суду. Однак після здобуття перемоги грошей усе одно не бачить. Дуже часто для таких людей Євросуд стає єдиною можливістю домогтися справедливості. На щастя, після страсбурзького рішення держава практично миттєво виплачує не тільки заборговані кошти, а й сатисфакцію. Проте добитися рішення від завалених справами європейців дуже непросто, і щастить не всім.
Про необхідність вирішення цієї проблеми мова йде вже давно. На сьогодні левову частку заборгованостей створюють підпри¬ємства паливно-енергетичного сектору та бюджетні установи. У перших із судовими виконавцями розмова коротка — в Україні діє мораторій на стягнення з них боргів, тому, якщо вони й виконають рішення суду, то тільки за власним бажанням. Також непросто забрати гроші й у державної структури. Виконавцям пояснюють, що для виплати позовної суми на рахунку немає коштів. І взяти гроші, звичайно ж, немає звідки.
Розв’язати проблему наша влада мала за рік після прийняття рішення у Страсбурзі. Таким чином, зміни мали б прийняти найпізніше 15 січня цього року. Однак законопроект «Про гарантії держави щодо виконання рішень суду» (№7562) був зареєстрований у парламенті лише 14 січня.
Що вони нам зроблять?
Звісно, ні про які страшні покарання мова йти не може. Україну не виключать з Ради Європи, не введуть економічні санкції та не заборонять українцям їздити в країни Заходу.
Крім цього, урядовий уповноважений у справах Європейського суду Валерія Лутковська розповіла на прес-конференції, присвяченій цьому проекту, що Страсбург не заявляв про збільшення сатисфакцій для громадян. Щоправда, під час обговорення законодавчих змін у Комітеті ВР з питань правосуддя В.Лутковська зазначила: сума, виплачена з державної кишені, все ж може суттєво зрости.
Після того як було прийнято пілотне рішення, Європейський суд загальмував розгляд 1400 подібних справ і збирався повернутися до них у разі невиконання Україною своїх зобов’язань. Таким чином, якщо громадянин вимагав ви¬платити, наприклад, 1000 грн., то, вирішивши цю проблему самостійно, держава заплатила б йому цю суму. Якщо ж рішення буде прийнято в Страсбурзі, то доведеться ви¬плачувати ще й призначену європейцями сатисфакцію — компенсацію за необхідність звертатися до Євросуду.
Як розповіла В.Лутковська, Страсбург уже поінформований про те, що проект закону поданий до парламенту. Наша держава попросила суддів відкласти строк виконання пілотного рішення. Щоправда, відповіді поки немає.
Елементарний захист
Розроблений Мін’юстом проект передбачає запровадження нової процедури виконання рішень національних судів, відповідальність за виконання яких несе держава, зокрема стосовно державних органів, установ, під¬приємств. Крім того, проект передбачає скасування мораторію на стягнення боргів із під¬приємств паливно-енергетичного комплексу.
Передбачається виконання рішень стосовно вказаних суб’єктів у строк не більш ніж 9 місяців. Якщо ж цей термін буде порушено, громадянин отримає компенсацію. При цьому, якщо стягнення з боржника ви¬явиться неможливим, то виконання відбуватиметься коштом держбю¬джету.
Крім того, як розповіла В.Лутковська, проект ураховує вимоги рішення Європейського суду у справі «Козачек проти України», відповідно до якого стягнення з державних органів має бути максимально спрощеним для особи. «Якщо особа матиме рішення суду про стягнення коштів з державного органу, то вона зможе не звертатися до державної виконавчої служби. Достатньо отримати виконавчий лист від суду, додати до нього свою заяву, вказати реквізити рахунку, на який можна переказати гроші, й відправити документи до Держказначейства. Воно протягом трьох місяців сплатить ці кошти», — наголосила В.Лутковська.
Також передбачається скасування законодавчих положень, якими заборонялася примусова реалізація майна підприємств-боржників з метою виконання рішень судів. Крім того, встановлено унормування та уніфікація порядку та роз¬міру виплат соціальних пільг, передбачених різними законами, які ніколи в повному обсязі не фінансувалися державним бюджетом.
Однак, попри позитивні риси, проект має один недолік — у разі прийняття його норми набудуть чинності лише у 2012 році. Отже, 1400 громадян, справи яких Європейський суд відклав у довгу шухляду, можуть чекати своїх коштів ще впродовж року. Тому їм залишається сподіватися тільки на те, що Страсбург візьме справу у свої руки і примусить державу розрахуватися з громадянами в найкоротші строки.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!