У МОН пояснили, навіщо міняли Український правопис

Насправді Український правопис, що використовувався до ухвалення постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2019 № 437 «Питання українського правопису», не був застарілим і задовольняв потреби суспільства.

Таку відповідь надали у Міністерстві науки і освіти на запит мовознавця Віктора Радіонова щодо можливості скасування цієї постанови. Текст листа МОН є в розпорядженні видання «Закон і Бізнес».

З посиланням на НАН України у відомстві пояснили, що правопис у попередній редакції в цілому задовольняв потреби суспільства і його не можна вважати застарілим загалом чи в певних частинах. Він потребував лише усунення окремих протиріч, упорядкування, уточнення та доповнення у відповідності з тими сучасними мовними тенденціями, які сформувалися в суспільстві. Це положення було визнане справедливим значною частиною учасників публічного обговорення нової редакції Українського правопису.

У своїй роботі Українська національна комісія з питань правопису керувалася такими засадами: необхідність збереження української орфографічної традиції; включення нових правописних правил, необхідних для достатньо вичерпної кодифікації мовних норм; відображення основних змін у сучасній мовно-писемній практиці; формування правил написання нових запозичених слів, нових власних назв; усунення застарілих або неточних формулювань; уніфікація орфографічних норм.

У МОН зауважили, що сучасна редакція Українського правопису (згідно з постановою Кабміну) повернула до життя деякі особливості правопису 1928 року, які є частиною української орфографічної традиції та поновлення яких має наукове підґрунтя. При цьому комісія керувалася розумінням того, що й мовна практика українців другої половини XX — початку XXI ст. вже стала частиною української орфографічної традиції.

Нагадаємо, відповідно до пп. «а» п. 1 ч. 1 ст. 44 Закону «Про забезпечення функціонування української мови  як  державної» правопис української мови та зміни до нього має затверджувати Національна комісія зі стандартів державної мови.

Закон і Бізнес