Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети Закон і Бізнес №50/2019, 21 – 27 грудня 2019 р.
За останній рік адвокатську спільноту кидало із вогню та в полум’я. Попередня влада намагалася перебудувати «дах», перезавантаживши органи професійного самоврядування. Нинішня — взялася за фундамент: конституційне право на представництво в суді виключно адвокатами. Тим, як минув цей рік і які сподівання на рік прийдешній, «ЗіБ» поцікавився у голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Сергія ВИЛКОВА.
Чергове засідання Ради адвокатів України за участю голів регіональних рад довело, що професійне кредо адвоката — в його самозахисті. Актуальні, болючі та суперечливі питання члени ради обговорювали дискутуючи, що дозволяло знайти компромісні рішення. Докладніше про засідання РСУ — у статті «Святкова пауза перед доленосним боєм».
Спочатку Конституційний Суд заперечив право Президента призначати посадовців, про яких немає згадки в Основному Законі в контексті повноважень глави держави. Тепер унеможливлено й будь-які конституційні зміни щодо балансу гілок влади. Докладніше про рішення КСУ, читайте у матеріалі «Евентуальний висновок».
Аби прокурори ефективно виконували свої посадові обов’язки, їм необхідно гарантувати незалежність. А про яку незалежність може йтися без належного матеріального забезпечення та соціальних гарантій?! Про те, як КС захистив прокурорів від Уряду, аби вони ефективно виконували свої обов’язки, читайте у статті «Делегований перерахунок».
Видатні фахівці з урядування в державі вважають, що краще очікувати ще 15 років на ухвалення профільного закону, ніж прийняти зміни, які дозволять створити «державу у смартфоні». Тож професійна дискусія мало не переросла у високоякісну сварку. Чи вистачить парламенту сміливості прийняти закон, який готували 20 років, дізнаєтесь у статті «Таємниця добра».
Нещодавно в Україні змінилися підстави конфіскації майна. Тож відтепер посадовців можна буде шантажувати. Адже відібрати майно можна не лише в них та членів сім’ї, але й у будь-якої особи. Докладніше про підстави конфіскації майна — у статті «Метафоричне право власності».
Служителі Феміди стали жертвами невчасного ухвалення рішень і перенавантаження. Вони свідомо чи несвідомо порушували строки розгляду справ і написання судових актів. А ще не дотримувалися вимог щодо підсудності та багатьох інших правил. Про те, як ВРП притягнула до відповідальності чотирьох законників з однієї установи, читайте у статті «Тому що Бабушкінський».
Помічники суддів не повинні ні допомагати із попереднім аналізом заяв, ні готувати проектів навіть процесуальних рішень. До того ж вони не мають затримуватися на цій посаді, аби не стати впливовішими, ніж судді. Більш детально про Висновок КРЄС — у матеріалі «Підмога під наглядом».
Одним із механізмів купівлі-продажу земельних ділянок або прав на них є торги. Хто та в який спосіб може оскаржити їх результати і які саме вимоги слід зазначити в позовній заяві? Деякі відповіді можна знайти в практиці Касаційного господарського суду. Як можна оскаржити результати земельних аукціонів у статті «Ефект недійсності торгів» розповіла ЛЕСЯ ЗУЄВИЧ, юрист, м.Київ.
Венеціанська комісія ухвалила висновок щодо змін до нормативної бази України стосовно Верховного Суду та органів суддівського врядування. В документі увага зосереджується на проекті №1008, прийнятому 16.10.2019 як закон №193-ІХ, і наголошується на його очевидних недоліках. Які недоліки помітила Венеціанська комісія розповів у матеріалі «Неминучі прогалини» ОЛЕКСАНДР ДРОЗДОВ, член Комісії з питань правової реформи при Президенті, к.ю.н., заслужений юрист України.
Невідворотність покарання за незаконне збагачення є однією з важливих умов для рестарту економіки. Проте нова редакція ст.368-2 Кримінального кодексу може стати інструментом тиску на «незручних» посадовців. Чи стане антикорупційний закон інструментом тиску на «незручних» посадовців у статті «Збагачення на шість мільйонів» розповіла ОЛЬГА ДРАЧЕВСЬКА, радник з юридичних питань першого віце-президента ТПП України, адвокат, засновник ЮК «Інколанс».
Глава держави запропонував перейняти міжнародний досвід і запровадити покарання за саме звання «злодій у законі», організацію сходок або навіть за звернення до відповідних організацій. Чи запрацює такий закон у статті «Авторитети кримінального світу» проаналізував БОГДАН ЗАДОРОЖНИЙ, юрист практики міжнародної торгівлі та інвестування Jurimex.
Скандали довкола різних рейтингів, якими щедро відзначилась осінь-2019, поставили перед правничою спільнотою питання про потрібність та адекватність таких заходів. Адже визнання професійних досягнень, яке почало перетворюватися на ярмарок марнославства, не додавало шани серед колег і не впливало на думку клієнтів. Хто очолив рейтинг Liga:Zakon Awards 2019, читайте у статті «Не зіркою єдиною».
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!