Що прокурору можна, те підозрюваному зась. Адже перший може оскаржити відмову в дозволі на затримання з метою приводу, а другому заборонено подавати апеляційну скаргу в разі застосування такої санкції стосовно нього.
Цю несправедливість може усунути Конституційний Суд, який розпочав слухання за скаргою колишнього очільника Вищого господарського суду Віктора Татькова. Той вважає неконституційними окремі положення ч.5 ст.190, п.1 ч.1, ч.3 ст.309 Кримінального процесуального кодексу. Зокрема, тому, що в ч.5 ст.190 КПК прямо сказано, що ухвала про дозвіл на затримання оскарженню не підлягає.
На думку скаржника, такі обмеження ставлять прокурора в привілейоване становище, що не узгоджується з принципом верховенства права, а також порушує принцип рівності учасників процесу та право на судовий захист, складовою якого є право на апеляційне оскарження.
Звісно, обмеження свободи людини має перебувати під судовим контролем. Проте є один нюанс: затримання з метою приводу санкціонується для того, щоби слідчий суддя міг обрати запобіжний захід для підозрюваного. До того ж клопотання розглядається на закритому засіданні лише за участі прокурора. То чи є сенс в оскарженні? І що воно змінить, якщо привід буде здійснено й обрано запобіжний захід?
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!