Захист адвокатури

На другому засіданні ВКДКА вирішили покарати суддю

Оновлена й зі зміненою назвою після проведення установчого з’їзду Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури розкрила свої двері для журналістів. Перше засідання, що відбулося в готелі «Русь» (схоже, вона стає рідною для адвокатів), продемонструвало, по-перше, відкритість — члени комісії, не соромлячись представників ЗМІ, відверто обговорювали питання, що стояли на порядку денному, а по-друге, готовність у разі необхідності обстоювати права своїх колег.

Абсолютний консенсус

На друге засідання ВКДКА з 30 її членів з’явилося 19, які й забезпечили кворум. Очевидно, нез’явлення решти представників комісії було пов’язане з конфліктом, що виник напередодні проведення установчого з’їзду. В інтерв’ю «ЗіБ» голова ВКДКА Валентин Загарія зізнавався: «На жаль, є проблема з деякими регіонами. Їх представники вже двічі не з’являлися на засідання ВКДКА, що дозволяє говорити про якусь систему. Двічі проігнорували засідання представники Львова, Рівного, Волині, Луганська, Одеси, Житомира, Сум, Запоріжжя, АРК Крим, Севастополя. Видно, ці люди не хочуть працювати у ВКДКА. Можливо, це вимагатиме якихось рішень». Зате саботаж одних членів комісії змусив об’єднатися інших, адже всі рішення мали ухвалюватися практично одноголосно. І хоча під час обговорення спірних питань часто розгоралися дискусії, результати голосування демонстрували абсолютний консенсус.

«У нас мають місце прецедентні засідання. Ми зараз щось приймемо, і цим потім керуватимуться…» — заявив під час обговорення чергової скарги один із членів комісії. Тож для вироблення єдиної позиції доводилося сперечатися.

Судячи з ухвалених рішень, ВКДКА зайняла досить жорстку позицію при обстоюванні порушених прав адвокатів. Мабуть, В.Загарія вирішив утілювати в життя озвучену ним тезу про необхідність підвищувати престиж професії адвоката, неабияк «розтрачений» в останні роки, й обстоювати інтереси колег у відносинах з іншими органами.

Під час засідання комісія розглянула кілька скарг. Серед інших на адресу ВКДКА надійшла окрема постанова судді Шевченківського райсуду м.Запоріжжя І. стосовно адвоката Б., прийнята за наслідками розгляду однієї з кримінальних справ.

Адвокат Б., здійснюючи захист підсудного, на думку судді, порушив правила адвокатської етики — був відсутній під час проголошення вироку, манкірував дебати. Крім того, суддя звинуватив адвоката ще й у тому, що той обрав «неправильну» тактику ведення захисту: намагався звинуватити загиблого, наполягав на версії, яка була спростована експертами, в результаті цього підсудний у злочині не розкаявся. Заступник голови ВКДКА Олег Макаров звернув увагу колег на останню тезу постанови, згідно з якою, суддя, по суті, поставила адвокатові в провину його правову позицію. Як наслідок, комісія дійшла висновку, що в цій частині постанови суддя порушила п.10 ч.1 ст.23 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», яким суду заборонено виносити окремі ухвали (постанови) щодо правової позиції адвоката в справі. Про це ж говориться в п.5 постанови Пленуму Верховного Суду від 28.03.2008.

У зв’язку із цим ВКДКА вирішила звернутися до ВККС для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за порушення норм процесуального права й гарантій адвокатської діяльності.

До питання про судимість

Безумовно, не всіх адвокатів потрібно захищати. Стосовно одного із своїх колег, який прибув на засідання ВКДКА з Харківської області, члени комісії продемонстрували суворість. Адвокат Ч. в березні 2004 року рішенням Кіровоградської КДКА отримав свідоцтво на право займатися адвокатською діяльністю. Правда, при складанні атестаційного іспиту він забув повідомити про свою судимість — за рік до цього, в лютому 2003-го, він був засуджений на 4 роки з випробуванням. У березні 2005 року за протестом прокуратури Кіровоградська КДКА анулювала те свідоцтво. За словами самого скаржника, він дізнався про це тільки у 2012-му. Весь цей час він справно виконував обов’язки адвоката, вів кримінальні справи. Свідоцтво, незважаючи на ухвалене рішення, залишалося в нього на руках. Дізнавшись про те, що він більше не адвокат, Ч. кинувся обстоювати свої права. При цьому вибрав оригінальну позицію: згідно з ч.3 ст.88 Кримінального кодексу він не вважається судимим, а пред’являти довідку про наявність судимості при поданні документів на отримання адвокатського свідоцтва в той час нібито не вимагалося. Правда, відповідаючи на запитання «ареопагу», Ч. зовсім розгубився — прирівняв адвокатуру до органів місцевого самоврядування, переплутав відстрочення виконання вироку з іспитовим строком. «А як бути із законом «Про адвокатуру», який чітко забороняє особам із судимістю бути адвокатами?» — запитав хтось із членів комісії. І невдатний адвокат почав бурмотіти щось про те, що його судимість не була судимістю, тому що особи з відстроченням виконання вироку судимими не вважаються. «Ви ж були на іспитовому строці», — поправив його хтось із «суддів».

Попри хвилювання, адвокат уперто стояв на своєму: дію свідоцтва необхідно поновити.

Мабуть, обговорення цієї скарги викликало найпалкіші суперечки. Всі сходилися в одному — свідоцтво отримано на незаконних підставах, оскільки Ч. приховав від атестаційної комісії факт судимості, і, по суті, Кіровоградська КДКА прийняла правильне рішення. Але щодо форми… У членів ВКДКА виникали все нові й нові запитання. Чи мала КДКА анулювати або припинити дію свідоцтва? Чи може КДКА відняти свідоцтво в адвоката, який, на її погляд, незаконно його отримав, погано поводиться, не має належної освіти тощо? До того ж у «шапці» рішення значилося, що його прийняла атестаційна палата (а робити цього вона не мала права), але, судячи з підписів, прийняла його все-таки Кіровоградська КДКА в повному складі. У результаті рішення останньої залишили в силі, а скаргу — без задоволення.

Крім того, на засіданні секретарем комісії обрали Ірину Піх (яка, до речі, має досвід роботи у ВККА) та внесли низку змін до Регламенту ВКДКА, прийнятого на першому засіданні.