В.СІРЕНКО: «Ми рятуємо ВС, тому в Основному Законі маємо виписати його повноваження до найменших подробиць»
У 2010 р. повноваження Верховного Суду так обмежили, що «його не стало в Україні». Тому цей орган потрібно рятувати: записати в Конституції конкретні повноваження ВС, а не «декларативні речі». Так уважає представник Конституційної асамблеї Василь Сіренко. І його підтримує більшість членів робочого органу КА.
Щоб світ не сміявся
На черговому засіданні Комісії КА з питань правосуддя знову говорили про повноваження, якими необхідно наділити найвищий судовий орган. До дискусії приєдналися й «верховники», яким небайдужа доля ВС. Не всі вони були в захваті від того, що пропонується записати в одній зі статей Основного Закону.
Спочатку комісія підтримала ідею, що в Конституції має бути зазначено: закони, що регулюють питання судоустрою, судочинства, статусу суддів приймаються не менш як двома третинами від конституційного складу парламенту (більш ніж 300 голосів народних депутатів).
Потім комісія дискутувала: три- чи чотириланковою має бути судова система в Україні. На думку наукового консультанта Українського центру економічних і політичних досліджень ім. О.Разумкова Миколи Мельника, найоптимальнішою для нашої держави є триланкова судова система. «Перш ніж зробити триланкову систему, потрібно зайти в коридори Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ і побачити шафи з десятками тисяч справ. Зрозумійте, запровадження триланкової системи означатиме, що потрібно ліквідувати або вищі суди, або ВС. На це ніхто не піде. ВС не можна створити в складі 500 суддів. Якщо вищі суди перетворити у ВС зі складом півтисячі осіб, то з нас сміятиметься весь білий світ. Суди касаційної інстанції розглядають мільйони справ. Як забезпечити в одному суді касаційну інстанцію?» — переймався голова Комісії КА з питань правосуддя Василь Маляренко.
Невід’ємне право
Дискутували присутні й про долю ВС. Дехто схилявся до думки, що визначення повноважень — це завдання процесуального законодавства. «Пропоную таку редакцію: на ВС покладається касаційний перегляд скарг, визначений законом», — зазначив М.Мельник.
Інші відстоювали роль і статус ВС. «Якщо ми напишемо в Конституції абстрактні формули, то в поточному законодавстві все буде змінено і витлумачено так, як витлумачено нині: записано, що ВС — найвищий судовий орган, а повноважень він має менше, ніж вищі спеціалізовані суди», — зазначив головний науковий співробітник відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН Василь Сіренко.
На його думку, не можна заборонити громадянам звертатися до ВС, адже «Конституцією передбачено право людини звертатися до всіх видів судів». «Сьогодні ми рятуємо ВС, бо його повноваження обмежили так, що його не стало в Україні. Громадянин не має можливості використати ВС як засіб захисту своїх прав. І ми повинні виписати в Конституції повноваження ВС таким чином, щоб не їх можна було змінити та по-іншому трактувати», — наполягала на своєму В.Сіренко.
«Верховник» Іван Шицький запропонував розпочати «судовий розділ» Конституції із основних засад. «Ми не вдаємося в засадничі речі й в результаті відтворюємо підхід до судової влади як до вторинної екстраординарної функції виконавчої влади. Ми повинні вказати на сутність судової влади. Вказавши на це, ми відкриємо дорогу до опису якісних і кількісних її характеристик, порядку їх здійснення. А так ми пишемо процес, не маючи мети. Куди ми прийдемо? Швидше всього в дзеркальному порядку відтворимо існуючі положення. Тобто текст буде іншим, а семантика такою ж», — зауважив І.Шицький.
Також, на його думку, на судову владу має покладатися охорона верховенства права, тому необхідно ст.8 Конституції доповнити ч.3 такого змісту: «Забезпечення дійсності верховенства права і його охорона складають зміст повноважень судової влади і покладається на ВС і систему нижчих судів, які можуть бути утворені Верховною Радою».
В.Маляренко зазначив, що концептуальні засади вдосконалення конституційного урегулювання правосуддя вже є, і вони затверджені КА. Тому сьогодні комісія повинна працювати над повноваженнями ВС.
«Коли ми виписуємо в такому порядку повноваження ВС, то виписуємо не повноваження системи, яка розкриває суть судової влади й служить критерієм для подальшої роботи при вирішенні питань судоустрою та судочинства, а одразу переходимо на процесуальний рівень конкретного судового органу. Таким чином ми фактично позбавляємо судову владу повноважень», — зауважив І.Шицький.
І касація, і ревізія
Урешті-решт комісія зупинилась на такому варіанті редакції ст.1 розділу «Судова влада» (нині цей розділ VIII Конституції називається «Правосуддя»):
«Судова влада в Україні є самостійною та незалежною. Судова влада в Україні здійснюється Верховним Судом та іншими судами, утвореними відповідно до законів. Органом, що забезпечує діяльність судової влади, є Вища рада юстиції.
Найвищим органом судової влади є Верховний Суд України. Верховний Суд України має право законодавчої ініціативи з питань здійснення судової влади.
На Верховний Суд України покладається:
— розгляд скарг на порушення державою норм Європейської конвенції з прав людини і основоположних свобод;
— перегляд в касаційному порядку судових справ:
а) сторонами яких є визначені законом вищі посадові особи держави;
б) про злочини, за які кримінальним законом передбачена вища міра покарання;
— перегляд у ревізійному порядку судових справ:
а) у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов’язань при вирішенні справи судом;
б) з підстав неоднакового застосування судами однієї і тієї ж норми матеріального або процесуального права у подібних правовідносинах;
в) у разі виявлення незаконного засудження людини при відсутності можливості перегляду справи в апеляційному, касаційному порядках або за нововиявленими обставинами.
Верховний Суд може мати й інші, передбачені законом, повноваження».
На вимогу суддів ВС комісія відмовилися від пропозиції одним із повноважень найвищого судового органу визначити надання роз’яснень судам з питань застосування законодавства.
Крім цього, комісія почала розглядати ст.2 розділу «Судова влада». Так, у ній пропонується записати, що «судочинство в Україні здійснюється виключно судами. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Суди не ухвалюють рішення на виконання повноважень інших органів чи посадових осіб, крім випадків, визначених законом».
Наступну зустріч комісія призначила на 30 січня — на ній обговорюватимуть гарантії суддівської незалежності.
Пряма мова
Василь Маляренко, голова комісії КА з питань правосуддя:
— Найпростіше було б для комісії вдатися до такої редакції: на ВС покладається забезпечення єдності, законності, верховенства права шляхом розгляду справ у передбачених законом випадках. І все, крапка. Але, думаю, така редакція нікого не задовольнить. Конституція пишеться для народу, для України. І не можна виходити з того, багато чи мало скарг надходитиме до ВС після того, як за ним закріпляться запропоновані нами повноваження.
Євген Кубко, президент ЮФ «Салком»:
— Я пропоную записати в Конституції, що найвищим судовим органом є ВС, який очолює систему судоустрою України, встановлену законами про судівництво. Правосуддя здійснюється ВС, а також спеціалізованими судами та місцевими судами, передбаченими законами про судівництво. Також слід зазначити: ВС може розглядати будь-яку судову справу. Він узагальнює судову практику та визначає загальні засади правосуддя у відповідності до Конституції і законів про судівництво.
Матеріали за темою
Спрощено доступ до бази правових позицій ВС
01.11.2023
У голови ККС з’явився заступник
26.09.2023
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!