«Ми прийшли — його нема!»

Нардепи погрожують Генеральному прокурору недовірою без додаткового попередження

Замість того щоб звітувати перед парламентарями про реформування прокуратури, Руслан Рябошапка вирішив переставляти столи. Це не на жарт обурило членів Комітету Верховної Ради з правоохоронної діяльності. Генпрокурору пригрозили висловленням недовіри.

Займімося листуванням!

Незважаючи на те що народні депутати дуже чекали головного державного обвинувача, він не знайшов мужності, аби прийти та прозвітувати. За 15 хв. до початку засідання комітету від нього надійшов лист, в якому повідомлялося, що через велику зайнятість, пов’язану з розставлянням столів у Генеральній прокуратурі, він не має можливості з’явитися. Певно, крім нього, зробити цього не було кому.

Народних обранців така відповідь дуже обурила. Хоча за відсутності людини про неї не прийнято говорити погано, це нікого не зупинило. Мовляв, доки Генпрокурор потребував підтримки, він жодного засідання не прогулював. Коли ж з’явилися запитання щодо його діяльності, почав активно симулювати зайнятість надважливими справами.

Найголовніше, що цікавило депутатів, — порушення правил підсудності, які щоразу мають місце, навіть незважаючи на рішення суду. Крім того, наявна інформація, що 92% працівників прокуратури подали заяви щодо проходження переатестації. Тож депутати хотіли поцікавитись, як саме цей орган працюватиме в умовах «перезавантаження». Чи готове державне обвинувачення до появи 1.01.2020 інституту кримінальних проступків.

Натомість Генпрокурора обурення комітетників, схоже, мало турбувало. Тим часом народних обранців палкі промови не заспокоїли. Спочатку вони намагалися вмовити голову комітету написати заяву про невдоволення. Проте невдовзі вирішили, що листування — справа неефективна, тож запросили Р.Рябошапку на позачергове засідання комітету. Якщо ж він знову не з’явиться, то з’явиться пропозиція щодо іншої кандидатури на посаду Генпрокурора.

В очікуванні кращої погоди

Перейшовши до порядку денного, парламентарі виявили ще й відсутність деяких авторів законопроектів. Тож одразу домовилися створити прецедент. Відтепер, якщо автор законопроекту не з’являється на перше засідання, то розгляд переноситься. Якщо ж історія повторюється без відповідних пояснень, то члени комітету самостійно вирішуватимуть долю законотворчих ініціатив.

Першим розглянули проект «Про внесення змін до статті 66 Кримінального процесуального кодексу України (щодо забезпечення права свідка на правову допомогу у кримінальному провадженні)» (№1164). За висновком підкомітету, документ має безліч спірних моментів. Так, на перший погляд гарна ідея щодо ознайомлення свідків із матеріалами справи, які безпосередньо їх стосуються, суперечить таємниці слідства. Адже від свідків не вимагається дотримуватися правил щодо збереження таємниці досудового розслідування.

Так само повного фіаско зазнало положення щодо надання свідкові права самостійно збирати докази та обґрунтовувати свої показання. Адже кримінальний процес дещо відрізняється від цивільного, тож створювати зайву змагальність недоречно. Оскільки проект потребує доопрацювання, його рекомендували відхилити.

Технічні рішення

Далі побільшало конструктиву. Інші законодавчі ініціативи такого шквалу емоцій не викликали, а їхні автори здебільшого погоджувалися з прийнятими рішеннями. Зокрема, проект «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення порядку зміни обвинувачення в суді» (№2165) із невеликими правками все ж вирішили направити до сесійної зали на перше читання.

Його розробник зміг переконати присутніх, що коли всі сторони дотримуються процесуальних правил, то проблем не виникає. Одначе, проаналізувавши практику, він побачив достатньо прикладів, коли від подання прокурора щодо зміни обвинувачення до фактичної зміни минають роки. Тож пропонується започаткувати 30-денний строк для складення та погодження процесуальних документів у разі наявності переконання прокурора, що необхідно відмовитися від підтримання держобвинувачення, висунути додаткове обвинувачення або розпочати провадження щодо юридичної особи. Парламентар зауваження вислухав і пообіцяв доопрацювати своє дітище до другого читання.

Дещо вагалися депутати з розглядом двох пов’язаних ініціатив, якими передбачається відповідальність за постановлення неправосудних рішень. Так, Сергій Соболєв, який є автором проекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації кримінальної відповідальності суддів за постановлення завідомо неправосудного судового рішення» (№2113) на засідання комітету не з’явився та про причини цього не повідомив. Водночас Григорій Мамка, з-під пера котрого вийшов альтернативний проект «Про внесення змін до статті 375 Кримінального кодексу України щодо приведення у відповідність з рекомендацією експертів Групи держав проти корупції Ради Європи» (№2113-1), на засідання прийшов та готовий був працювати.

Однак, порадившись, члени комітету вирішили дотримуватися встановлених правил. Тож на перший раз розгляд обох документів перенесли. Ще раз згадали Генпрокурора, побажали йому здоров’я та викликали на позачергове засідання комітету. Адже, якщо йому дійсно страшно вислухати членів комітету, то цього не вилікувати ні за день, ні за кілька тижнів. А тому, як висловився один із присутніх, «рибу лікуватимуть з голови».