Громадська спілка «Асоціація судових репортерів України» закликає журналістську спільноту не вдаватися до медіа-кілерства і не принижувати авторитет судової влади, а доводити громадянську позицію за допомогою об’єктивної та неупередженої подачі інформації.
Як наголошує АСРУ, за фейковими «розслідуваннями» часто стоять замовлення на системну дискредитацію судової влади, а інколи – окремих її фахівців, передає «Закон і Бізнес».
Показовим прикладом є чергова медійна атака на суддю Шостого апеляційного адміністративного суду Оксану Епель.
Після звинувачень судді у непрозорих статках та інших гріхах «громадські активісти» задаються питанням: а чи пощастить Оксані Епель стати суддею Конституційного суду? І саме це красномовне запитання становить сенс усіх звинувачень – вивести медійний негатив проти одного з реальних кандидатів на посаду судді Конституційного Суду України, який буде обиратись на З’їзді суддів 24-25 жовтня 2019 року.
Відтак Асоціація судових репортерів закликає колег «дивитися в корінь» і в подачі інформації керуватися виключно журналістськими стандартами. Декларація принципів професійної поведінки журналістів, прийнята на II Всесвітньому конгресі Міжнародної федерації журналістів (Бордо, 25–28 квітня 1954 р.) зі змінами на XVIII Всесвітньому конгресі МФЖ (Хельсингьор, 2–6 червня 1986 р.), наголошує: «Журналіст зобов’язаний гарантувати людям отримання правдивої та достовірної інформації за допомогою чесного відображення об’єктивної реальності».
Ця вимога набуває особливої ваги в світлі нещодавно ухваленого закону на базі законопроекту №1008. Адже записані в ньому зміни до статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачають, що скарга на суддю, навіть якщо вона «не підписана чи не містить прізвища, імені, по-батькові скаржника, місця проживання (місця перебування, місцезнаходження) скаржника», – повинна бути прийнята до розгляду Вищою радою правосуддя за дисциплінарною процедурою. Іншими словами в анонімку можна буде вкласти будь-який наклеп, і він підлягатиме перевірці.
Чесна журналістика мусить виступити проти нищення судової системи, резюмують в АСРУ.

Матеріали за темою
Свобода слова не звільняє від відповідальності за пропаганду насильства
в„–7 (1513), 13.02—19.02.2021
Чим наступ на свободу слова загрожує правосуддю?
в„–6 (1512), 06.02—12.02.2021
Чи можна зобов’язати юрфірму видалити із сайту гарний відгук клієнта?
в„–45 (1499), 07.11—13.11.2020
Facebook заборонив заперечення голокосту
14.10.2020
За неправильну відповідь на питання «чий Крим» пропонують саджати — проект
в„–33-34 (1487-1488), 15.08—24.08.2020
Адвокат, якого позбавили ліцензії за критику судової влади, отримав 18 тис. євро компенсації
02.07.2020
Протестувати ближче 50 м до суду заборонять — проект
в„–14 (1468), 11.04—17.04.2020
ЄСПЛ надав журналістам право провокувати політиків
в„–39 (1441), 05.10—11.10.2019
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!