III Харківський міжнародний юридичний форум. Головні підсумки

Третій Харківський міжнародний юридичний форум був урочисто відкритий 24 вересня 2019 року.

На ньому були присутні почесні гості, а також представники організаторів заходу та фахівці юриспруденції з різних країн світу. Генеральним партнером цього форуму стала компанія Simcord, а в переліку його засновників присутні такі підприємства та державні установи:

· Національна академія правових наук України;
· Національний юридичний університет ім. Я. Мудрого;
· МОН України;
· Мін’юст України;
· Міністерство економічного розвитку і торгівлі України.

Харківська міська рада та обласна держадміністрація надали свою підтримку в організації наукового заходу. У форумі брали участь фахівці з юриспруденції більш ніж 20 держав, серед яких:
· Великобританія;
· Мальта;
· Естонія;
· Германія;
· США;
· Литва;
· Латвія;
· Білорусь;
· Казахстан.

Міжнародний юридичний форум у Харкові тривав 5 днів. За цей час було проведено декілька панельних дискусій, круглих столів, тренінгів та лекцій, у котрих брали участь провідні експерти правової та економічної галузі. Учасники заходів обговорювали актуальні проблеми сучасності, а саме: оновлення цивільного законодавства; питання, пов'язані з кібербезпекою; майбутнє цифрових активів; побудова нової інформаційної економіки, заснованої на технології блокчейн; наявні загрози у сфері безпеки; інтеграція в Європу; інші економічні та правові питання в сфері інформаційних технологій.

Наступні 2 дні (25 та 26 вересня 2019 року) на форумі презентували свої доповіді представники компанії Simcord. У своїх доповідях спікери розкрили з різних боків перспективи технології блокчейн та Системи Bitbon щодо становлення і подальшого розвитку ринку інформаційних послуг та ресурсів.

Серед експертів на доповідях був присутній Олександр Басюк, який обіймає посаду фахівця з цифрових активів підприємства Simcord. Він брав активну участь у дискусії з учасниками форуму, відповідав на питання щодо цифрових активів та технології блокчейн.

Брифінг про значущість Системи Bitbon у розвитку інформаційної економіки нового формату, заснованої на технології блокчейн, провів генеральний директор Simcord Александр Кудь. Він розповів учасникам заходу про нові можливості цієї технології, актуальні особливості її застосування в економічному секторі для представників різних спільнот у бізнесі, юриспруденції та економіці.

Вікторія Резчик, фахівець у сфері IT-права, представила на Харківському форумі свою доповідь на тему «Правова природа Системи Bitbon». У ній авторка обґрунтувала перспективи встановлення довірчих економіко-правових відносин у межах Системи Bitbon, а також особливості її роботи.

Учасники наукового заходу прослухали доповідь Марії Хакімової, яка є юридичним фахівцем у сфері фінансових технологій. У доповіді вона розкриває проблеми технічної та юридичної обмеженості природних аспектів криптовалюти, економіко-правові критерії цифрових активів, а також можливості їх впровадження в сучасну інформаційну економіку, засновану на технологіях блокчейн.

Сергій Литвиненко, заступник генерального директора Simcord, також висловив свою думку щодо впровадження на базі блокчейн-технології економічних екосистем та мереж, орієнтованих на соціум. Спікер відзначив переваги алгоритму Community PoS, що забезпечує консенсус. Також у доповіді Сергія Литвиненка розкрито можливості інноваційної економіко-правової моделі взаємовідносин, заснованих на технології блокчейн.

Протягом 4-го дня форуму, 27 вересня 2019 року, проходила панельна дискусія. Її тема: «Майбутнє цифрових активів: фінансово-правовий погляд». Учасники цього заходу обговорювали декілька важливих тем. Серед них:
· порівняння особливостей цифрових активів та криптовалюти;
· юридичне регулювання криптовалюти та цифрового активу у ЄС, державах Східної Європи, Азіатсько-Тихоокеанському регіоні та США;
· досвід інших країн з визначення цифрових активів.

Генеральний директор Simcord Александр Кудь презентував на панельній дискусії наукову роботу, написану колективом авторів. Її назва: «Цифрові активи та їх правове регулювання у світлі розвитку технології блокчейн». Окрім Александра Кудь над колективною монографією працювали Євген Смичок та Микола Кучерявенко. Видання знайомить читача з особливостями функціонування технології блокчейн, а також дає відповіді на декілька актуальних питань про наявні у світі законодавчі ініціативи регулювання технології блокчейн, які з країн  вже її застосовують на державному рівні, чому цифрові активи вважаються ефективним інструментом для встановлення довірчих відносин у суспільстві.

За результатами панельної дискусії було підписано протокол, що затвердив можливість технології блокчейн посісти позицію головного рушійного фактора еволюції в межах світової та української економіки. Також цей протокол підтвердив, що технологія блокчейн може кардинально змінити ситуацію в галузі правового регулювання.

Згідно з цим протоколом існує необхідність юридичного аналізу блокчейну як одного зі структурних елементів мережі Інтернет, а також виявлення можливостей його використання у всіх сферах суспільства. Учасники дискусії ухвалили рішення щодо заснування спеціального Центру розроблення правових рішень у сферах застосування технологій блокчейн. На базі цього закладу у подальшому буде заснована робоча група, яка буде систематизувати та розробляти термінологію та апарат нормативно-правової документації.

Підсумковий протокол передбачає проведення 5 грудня 2019 року засідання Центру розроблення правових рішень у сферах застосування технологій блокчейн. Захід відбудеться у Києві, а його темою будуть стандарти інструментів блокчейну. Його учасниками стануть фахівці та правознавці в сфері технологій блокчейн. Після завершення засідання буде підписано протокол, який у подальшому можна використовувати задля підготовки документів у межах реалізації проекту цифровізації країни.

Відео матеріали з панельної дискусії доступні за посиланням: Панельна дискусія «Майбутнє цифрових активів: фінансово-правовий погляд».

PROMOTED