Хто може перетворити законників на «добрих поліцейських»?
Прийняття рішення, яке точно не сподобається громадськості, розгляд резонансної справи і невміння пояснити, чому законно, але начебто не дуже справедливо. Усі негативні наслідки роботи може виправити правильна комунікація. А налагодити її допоможуть фахівці.
Служба порятунку Феміди
Більшість громадян не розуміє нічого, крім резолютивної частини судового рішення, як із цим не боролися б ті, хто вболіває за підвищення репутації правосуддя. Виходить, якщо судова система й працює, як належить, то про це ніхто не знає. А якщо припускається помилки, то про це чомусь одразу стає відомо. Не так важливо знайти пояснення цьому феномену, як спробувати повернути ситуацію в інше русло.
Головний фарватер у цьому напрямі — взаємодія зі ЗМІ, яка, незважаючи на всі зусилля, проходить зі скрипом. Щоб усе відбувалося гладко, потрібен кваліфікований посередник-супергерой — прес-секретар суду.
Його основне завдання — перекладати юридичну мову вердиктів на людську, щоб суспільство зрозуміло, чому хтось не потрапив до в’язниці, а когось, навпаки, туди відправили.
Щоб прес-секретарі розуміли, як втілювати цей обов’язок у життя, їм потрібно вчитися. Обнадіює те, що на тренінги, присвячені цій тематиці, завжди хочуть потрапити багато людей. На одному з них прес-секретарі разом із суддями, які приїхали з усіх куточків країни, обговорили тонкощі висвітлення справ, пов’язаних із дискримінацією. Судді зауважили, що перед Фемідою постають не лише гендерні проблеми, а й інші.
Під грифом «дискримінації»
Ініціативу вивчити із запрошеними досить специфічну тему проявила громадська організація «Вектор прав людини». На відкриття тренінгу запросили суддю Верховного Суду Надію Стефанів, яка розповіла про негативне сприйняття суспільством одного з рішень Великої палати ВС. Предмет спору стосувався трудових договорів із вагітними жінками. На думку судді, саме прес-служба могла б пом’якшити його сприйняття громадянами.
До справ, пов’язаних із дискримінацією, і судді, і прес-секретарі мають підходити обережно. Утім, на практиці ті, хто здійснює правосуддя у невеликих містечках, ніколи не стикалися із такими провадженнями. Саме необізнаність і спонукає їх розбиратися з особливостями висвітлення таких справ.
Популярності темі додає ще й тенденція ставити штамп «про дискримінацію» на будь-якій «підозрілій справі». Тому учасники тренінгу й вивчали ті категорії справ, які потрапляють до групи підвищеного ризику. Після цього вони шукали інструменти для їх висвітлення та знайомилися з прикладами успішної роботи зі справами, пов’язаними із дискримінацією.
Отже, поки що ініціативи для суддів та працівників апарату випереджають подібну практику для адвокатів. Адже законники стверджують, що останні не хочуть братися за такі справи, бо не знають, як будувати лінію захисту. А от у суддів вибору немає. От і виходить, що в очах суспільства правники виглядають як «добрі поліцейські», а судді — як їхній антипод. Але силою пера можна поставити ситуацію з голови на ноги.
Під час спілкування присутні з’ясували, що дискримінація також проявляється у ейджизмі.
Матеріали за темою
Повноваження керівника апарату суду, надсилання рішення в ЄСІТС та інші висновки в огляді КАС
26.03.2024
Госпсуд на Одещині очолив «старий» голова
06.03.2024
У райсуді на Київщині змінився голова
29.02.2024
У Херсонському міськсуді переобрали голову
23.02.2024
У райсуді Львова переобрали голову
19.02.2024
У райсуді Київщини переобрали голову
16.02.2024
У райсуді на Рівненщині — новий голова
13.02.2024
У райсуді на Закарпатті новий голова
02.02.2024
У райсуді на Полтавщині змінився голова
18.01.2024
У суді на Львівщині переобрано голову
09.01.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!