Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети Закон і Бізнес N 36 (1438). 14 - 20 вересня 2019 р.
Вочевидь, судді Касаційного адміністративного суду перейшли межу дозволеного, коли заборонили членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів ухилятися від виконання своїх обов’язків, хоча, по суті, зобов’язали їх працювати. Ще більш очевидним є те, що довести допущення грубої помилки майже неможливо. Докладніше про спір про недоторканність ВККС, читайте у матеріалі «Не той суб’єкт, не ті вимоги…».
Глава держави запропонував як один із методів подолання корупційних явищ стимулювати тих, хто повідомить про чиновника-хабарника, преміальними в розмірі 10% від неправомірної вигоди (проект №1010). Чи можна таким простим інструментом знекровити корупційного спрута? З якими проблемами можуть зімкнутися суди та правоохоронні органи при застосуванні нововведення, зокрема щодо закріплення доказової бази скоєння злочину? «ЗіБ» поцікавився думкою професіонала — керуючого партнера АО «Татаров Фаринник Головко», д.ю.н., професора Олега ТАТАРОВА.
Схоже, у системі судоустрою поволі самостверджується ще одна найвища інстанція — Конституційний Суд. Четверта чи п’ята — це як кому до вподоби. Адже там винайшли спосіб, як давати тлумачення законам та оцінку правовим позиціям Верховного Суду. Докладніше про це — у статті «Контракт на тлумачення».
Теорія говорить, що норми Конституції є вищими за будь-які законодавчі положення. Але практика останніх років поставила цей принцип догори дригом. Адже нардепи ухвалювали закони, не оглядаючись на Конституцію, а судам забороняли ігнорувати їх, доки ці акти є чинними. Про те, як у КАС з’ясовували, чи є сенс у визнанні неконституційним закону, якщо неможливо поновити порушені ним права громадян, дізнаєтесь у статті «Перспективи ретроспективи».
Рекомендований для прийняття за основу законопроект №1032, за словами Генерального прокурора Руслана Рябошапки, стане революційним реформуванням правосуддя. До речі, професія прокурора та судді взагалі стане єдиною. Що пропонує даний законопроект, читайте у статті «Ера генерального».
Якщо раніше кожне звернення до правоохоронців громадянин мав підписувати справжнім ім’ям, то нововведення дозволить цього не робити. Якщо закон ухвалять, то, звертаючись зі скаргою на сусіда, особа зможе себе не називати. Докладніше про те, як можна буде повідомляти про хабарників, читайте у матеріалі «Захист безіменних».
Як і слід було очікувати, президентські ініціативи щодо скорочення максимальної чисельності суддів Верховного Суду не знайшли підтримки в цій установі. Свою позицію із зазначеного питання в інтерв’ю ЗМІ озвучила Голова ВС Валентина ДАНІШЕВСЬКА у статті «Необґрунтоване скорочення».
Суддя дозволив арештувати майно одного адвоката, обшукати другого, а третього — прослуховувати. Така зухвалість не сподобалась юристам, і вони звернулися до дисциплінарного органу, щоб той поставив служителя Феміди на місце. Про те, як суддя втратив посаду, бо посягнув на права адвокатів, читайте у статті «Покараний за «тощо»».
Як подолати труднощі у комунікації судів із суспільством? На це запитання шукали відповідь учасники щорічної міжнародної конференції судових комунікаторів у м.Клівленд (США, штат Огайо). Про свій досвід у матеріалі «Коли мовчання не золото» розповіла суддя Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області ОЛЬГА ГОНЧАРУК-АЛІФАНОВА.
Під час обрання запобіжного заходу стосовно підозрюваного, який відсутній, у вигляді тримання під вартою правоохоронні органи намагаються витлумачити законодавство на свою користь. Не є однозначною й судова практика в частині сприйняття факту оголошення особи в міжнародний розшук. Докладніше про це у статті «Заочний арешт» розповів ОЛЕКСІЙ КАЛІННІКОВ, старший партнер АО «Могильницький та партнери».
У Вищій раді правосуддя не в захваті від ідей нової влади щодо переформатування суддівського врядування. Прикметно, що аргументи колегіального органу проти цієї ініціативи цілком були прийнятними і щодо попередньої реформи, але тоді їх у ВРП не озвучували. Чому члени ВРП проти нової судової реформи, читайте у матеріалі «Мудрі думки заднім числом».
В Україні продовжує діяти мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення, що суттєво знижує залучення інвестицій в агропромисловий сектор, частка якого в експорті за минулий рік становила майже 40%. Окрім цього, українське законодавство суттєво ускладнює придбання іноземцями та їхніми компаніями і землі несільськогосподарського призначення. Як наслідок, знижується рівень привабливості України для іноземних інвестицій з-за кордону. Докладніше про юридичні проблеми для інвестицій в агропромисловий сектор України у статті «Як тимчасове стає постійним», розповів БОГДАН ЗАДОРОЖНИЙ, юрист практики міжнародної торгівлі та інвестування Jurimex.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!