Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, видане в Придністров’ї, не може бути визнане Україною належним документом, що підтверджує право власності. Такий висновок зробив ВС в постанові №522/5162/16-ц, текст якої друкує «Закон і Бізнес».
Верховний Суд
Іменем України
Постанова
19 червня 2019 року м.Київ №522/5162/16-ц
Верховний суд у складі колегії суддів третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого — СІМОНЕНКО В.М. (суддя-доповідач),
суддів: КАЛАРАША А.А., МАРТЄВА С.Ю., ПЕТРОВА Є.В., ШТЕЛИК С.П. —
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 6.10.2016 та рішення Апеляційного суду Одеської області від 25.01.2017,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2016 року Особа 1 звернувся до суду з позовом, в якому просив суд стягнути з ПрАТ «СК «Провідна» на свою користь страхове відшкодування в розмірі 4480 грн., та матеріальні збитки в розмірі 4500 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що 28.01.2015 сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Хонда» під керуванням Особи 2 та автомобілем марки «Акура» під керуванням Особи 3, який належить Особі 1, в результаті якої автомобілі отримали механічні пошкодження.
Постановою Приморського райсуду від 2.03.2015 Особу 2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КпАП, та накладено не неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
На момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність винної особи була застрахована в ПрАТ «СК «Провідна».
Особа 1, як власник пошкодженого автомобіля, звернувся до ПрАТ «СК «Провідна», але йому було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, що й змусило його звернутися до суду із зазначеним позовом.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Приморського райсуду від 6.10.2016 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з ПрАТ «СК «Провідна» на користь Особи 1 страхове відшкодування в розмірі 4480 грн. та матеріальні збитки в розмірі 4500 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з доведеності заподіяння позивачу шкоди за наслідками ДТП і пошкодження належного йому на праві власності автомобіля, однак відповідачем, усупереч зобов’язанням за договором обов’язкового страхування цивільної відповідальності винної в ДТП особи, вартість ремонту пошкодженого автомобіля не відшкодована.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням АСОО від 25.01.2017 апеляційну скаргу ПрАТ «СК «Провідна» задоволено частково. Рішення Приморського райсуду від 6.10.2016 скасовано в частині стягнення матеріальних збитків у розмірі 4500 грн. та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в позові. У решті рішення залишено без змін.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
ПрАТ «СК «Провідна» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Приморського райсуду від 6.10.2016 в частині, що не скасована апеляційним судом, та рішення АСОО від 25.01.2017 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову а задоволенні позову <…>.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що відмова ПрАТ «СК «Провідна» у виплаті страхового відшкодування є, на думку заявника, правомірною. Виплата не могла бути проведена, оскільки позивач не надав документа, що підтверджує право власності на пошкоджене майно. Вважає, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, видане управлінням ДАІ МВС Придністровської Молдавської Республіки, не є документом, що має юридичну силу, оскільки адміністративно-територіальний устрій Республіки Молдова не містить формування під назвою «Придніпровська Молдавська Республіка».
Фактичні обставини справи, установлені судами
Суди встановили, що 28.01.2015, о 10:35, на вул. Грецькій в Одесі сталося зіткнення автомобіля марки «Хонда» під керуванням Особи 2 з автомобілем «Акура» під керуванням Особи 3.
У результаті цієї ДТП автомобіль марки «Акура», що належить на праві власності позивачу Особі 1, отримав механічні пошкодження.
Постановою Приморського райсуду від 2.03.2015 Особу 2 визнано винною в учиненні адмінправопорушення за ст.124 КпАП та притягнуто до адмінвідповідальності.
Також судом установлено, що на момент скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «Хонда» Особи 4 була застрахована у ПрАТ «СК «Провідна» згідно з полісом, строк дії якого — до 25.10.2015. У полісі встановлено, що ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 50000 грн.
Відповідно до акта виконаних СТО «Авалон» робіт від 16.03.2015, розмір матеріальної шкоди, спричиненої автомобілю «Акура», становить 4480 грн.
Особа 1 двічі звертався до ПрАТ «СК «Провідна» по виплату страхового відшкодування, однак йому було відмовлено, оскільки на підтвердження права власності позивачем було надано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, видане УДАІ МВС ПМР, яка не визнана світовим співтовариством та не є суб’єктом міжнародних правовідносин <…>.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до ст.979 ЦК за договором страхування одна сторона (страховик) зобов’язується в разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату).
Предметом договору страхування, за змістом ст.280 ЦК, можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону й пов’язані з: життям, здоров’ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).
Спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів є закон «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» №1961-IV.
За положеннями ст.5 цього акта, об’єктом обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов’язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров’ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
При цьому закон також визначає терміни та їх значення. Так, за п.1.6 ст.1 закону, власники транспортних засобів — це юридичні та фізичні особи, які відповідно до законів є власниками або законними володільцями (користувачами) наземних транспортних засобів на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатують ТЗ на інших законних підставах.
Крім того, одним з документів, який потерпілий повинен надати страховику для здійснення страхової виплати в разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну, є документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння ДТП (пп.«г» п.35.2 ст.35 закону).
За змістом п.36.2 ст.36 закону, за відсутності документів, зазначених у ст.35, зокрема документів щодо законності прав на пошкоджене майно, страховик позбавлений можливості виконати свої зобов’язання, оскільки, за змістом цієї норми, зобов’язання щодо подальших дій стосовно відшкодування заподіяної шкоди страховик виконує за наявності відповідних документів.
Аналіз вищенаведених норм дає підстави для висновку, що право на отримання страхового відшкодування належить особі, яка має законний майновий інтерес та відповідно до законів є власником або законним володільцем (користувачем) наземних ТЗ на підставі права власності, права господарського відання, оперативного управління, на основі договору оренди або правомірно експлуатує ТЗ на інших законних підставах і надала визначені законом документи на підтвердження свого права, зокрема власності.
Зміст цих норм свідчить про те, що захисту підлягає лише законне право потерпілого. Крім того, наявність такого права підлягає доведенню відповідно до цивільного процесуального законодавства належними й допустимими доказами.
Як установили суди, на підтвердження права власності на транспортний засіб позивач надав свідоцтво про реєстрацію ТЗ, видане УДАІ МВС ПМР.
Нотою Міністерства закордонних справ та європейської інтеграції Республіки Молдова від 11.06.2007 повідомлено Україну, що документи про реєстрацію ТЗ, оформлені УДАІ МВС ПМР, не мають юридичної сили. Водночас жителі Придністровського регіону мають змогу зареєструвати свої ТЗ відповідно до законодавства Республіки Молдова.
Згідно зі ст.1 Договору про добросусідство, дружбу і співробітництво між Україною та Республікою Молдова, ратифікованого законом №459/96-ВР від 1.11.96, Україна зобов’язується дотримуватись у відносинах із Республікою Молдова принципів непорушності кордонів, територіальної цілісності та невтручання у внутрішні справи.
Отже, свідоцтво про реєстрацію ТЗ, видане управлінням Державтоінспекції МВС ПМР, не може бути визнане Україною належним документом, що підтверджує право власності заявника на ТЗ.
У ч.1 ст.412 ЦПК встановлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково й ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, а в ч.3 цієї статті передбачено, що неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій ухвалили рішення з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, їхні висновки не відповідають фактичним обставинам справи, що є підставою для скасування рішень та ухвалення нового — про відмову в задоволенні позову в оскаржуваній частині.
Щодо судових витрат
У ч.13 ст.141 ЦПК передбачено: якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до пп.«б», «в» п.4 ч.1 ст.416 ЦПК у постанові суду касаційної інстанції має бути сказано про розподіл судових витрат, понесених у зв’язку з розглядом справи в суді першої та апеляційної інстанцій, у разі скасування рішення та ухвалення нового або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв’язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції.
Отже, з Особи 1 підлягають стягненню понесені ПрАТ «СК «Провідна» судові витрати в розмірі 963,92 грн. (302,48 грн. — за подання апеляційної скарги, 661,44 грн. — за подання касаційної скарги).
Керуючись стст.400, 409, 412, 416, 419 ЦПК, ВС
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» задовольнити.
Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 6.10.2016 в залишеній без змін частині та рішення Апеляційного суду Одеської області від 25.01.2017 в частині задоволених позовних вимог про стягнення з ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» на користь Особи 1 матеріальних збитків у розмірі 4500 грн. скасувати.
Ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Стягнути з Особи 1 на користь ПрАТ «СК «Провідна» судові витрати в розмірі 963,92 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!