Як використати досвід суддів під час нового кола судової реформи?
У безкінечному русі реформ у сфері правосуддя не змінюється лише одна ціль — підвищення довіри до судової влади. Оскільки дві інші гілки влади повністю оновлені, судді занепокоєні тим, щоб зміни, які видаються неминучими, були не лише швидкими, але й пішли на користь. Про що говорять судді?
Драйв замість досвіду
Як зазначив суддя Касаційного адміністративного суду Володимир Кравчук на науково-практичній конференції «Захист прав людини та громадянина в умовах децентралізації публічної влади», що відбулася в Одесі, будь-яке лікування має починатися з діагнозу.
Новообрані лідери країни анонсували окремі напрями вдосконалення судової влади, втім, конкретного плану поки що немає. Судді вміють працювати в умовах постійних змін законодавства. Зміни – це нормально. Особливо якщо вони вирішують проблеми, а не створюють нові. Тому судді не бояться реформ, а навпаки, розглядають їх як шлях усунення помилок та проблем, які, на жаль, виникли під час попереднього етапу реформи.
Спершу зміни торкнуться закону «Про Вищий антикорупційний суд», який потрібно привести у відповідність до Кримінального процесуального кодексу. Важливо зважити ефект від об’єднання Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Така консолідація двох основних органів суддівського врядування, на думку експертів, повинна принести позитивні зміни. Але робити це можна лише після завершення первинного кваліфікаційного оцінювання.
Як відзначив В.Кравчук, саме суддівська спільнота повинна спрямовувати реформу у напрямку посилення незалежності та дієвості судової влади. Народні депутати у більшості не є професійними юристами і не обізнані з тонкощами організації роботи судів. На відміну від суддів. Лише судова влада формується за професійною ознакою. Натомість для політичної влади це не важливо. Середній вік нових парламентарів — 38 років. Трохи досвіду, трохи знань, ентузіазм і віра в свої сили. Такий собі драйв.
Утім, те, що левова частка нових парламентарів не має досвіду законотворення, на його думку, не є негативним аспектом. Якщо у країні є Конституція і сильний Верховний Суд, то не важливо, хто депутати. Судова влада виконає свою функцію у трикутнику влади – буде гарантом правового порядку. В умовах концентрації законодавчої та виконавчої влади у однієї політичної сили саме на судову владу лягає відповідальність за те, щоб Україна залишалася правовою державою. Як приклад суддя навів Сполучені Штати Америки, де Верховний Суд може не дати президентові реалізувати його ініціативи, якщо вони суперечать Конституції.
Старі проблеми у новій реформі
Перед новою командою реформаторів стоятимуть завдання, яких не вирішили їхні попередники та попередники попередників. Серед питань, які вже довго чекають своєї черги: завершення первинного кваліфікаційного оцінювання, ліквідація Верховного Суду України, статус суддів, які пішли у відставку, заповнення вакансій, нерівність суддів у оплаті праці та їхня фактична дискримінація.
До речі, з приводу першого. На конференції обговорили міжнародний досвід, за яким оцінювати суддів першої інстанції можуть лише її представники, а апеляційної інстанції — ті, хто має досвід роботи в ній, тощо. Видається, що такий підхід дозволив би найбільш повно врахувати специфіку роботи в кожній судовій ланці. Втім, для втілення такого підходу ВККС має зазнати ще більших метаморфоз.
В.Кравчук вважає, що органи суддівського самоврядування та асоціації суддів повинні долучитися до обговорення концепції судової реформи та докладати постійних зусиль, щоб було ухвалено якісні закони.
Ніхто, крім суддів, не відновить довіри до правосуддя. Основою довіри він назвав авторитет, основою авторитету — згоду, а основою згоди - розуміння ролі суду. Люди повинні знати принципи правосуддя та основи судової процедури, щоб розуміти судове рішення. Натомість, сучасники дуже мало знають про суд і вдаються до критики, коли рішення не відповідає їх інтересам чи очікуванням.
Суди повинні займати проактивну позицію – роз’яснювати що і як вони роблять. Фокус уваги потрібно змінити: розповідати про судові справи, а не про суд.
Як відзначила суддя КАС Наталія Коваленко, судове рішення повинно бути якісним та ефективним. Разом з тим вона зауважила, що ефективність здебільшого залежить від виконання судового рішення, адже воно є частиною провадження.
Коваленко Н.В. додала, що у суддів є інструменти для забезпечення виконання рішення. Так, суддя має право постановити окрему ухвалу для усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, якщо виявить таке порушення під час розгляду справи.
Ще більшої ефективності додасть судовий контроль - зобов’язання суб’єктів владних повноважень подавати звіти про виконання судових рішень і сплачувати штрафи, якщо рішення не виконано.
Суди повинні частіше застосовувати ці інструменти і стежити за тим, щоб рішення виконувалися належно. Адже невиконання рішень підриває авторитет суду.
Усе тримається на словах
Повертаючись до зв’язку між авторитетом і ставленням до суддів, можна згадати слова В.Кравчука, що рівень довіри до судової влади залежить від довіри до 3—4-х суддів. За таким принципом, на його думку, лідери політичних партій «провели» своїх однопартійців до Верховної Ради.
Шлях до підвищення довіри він бачить у привернені уваги до діяльності судів і грамотній комунікації. Кожен суд має знайти тих, хто здатен ефективно спілкуватися з суспільством. Для прикладу він назвав Сьомий апеляційний адміністративний суд, який пропагує відкритість та людиноорієнтованість. Можливо через це рівень довіри до цього суду у рази вище, ніж у сусідніх областях.
Суспільство має побачити, що люди в мантіях ведуть чесну гру.
ПРЯМА МОВА
Володимир КРАВЧУК,
суддя Касаційного адміністративного суду, президент Асоціації розвитку суддівського самоврядування України:
— Як член Асоціації правників України, часто спілкуюсь із юридичною спільнотою, тому розумію, як сприймається судова реформа 2016 року. Загалом позитивно. Просто вона, на жаль, залишилася незавершеною. Не вистачило часу чи більш радикальних рішень. Сподіваюсь, уже найближчим часом суспільству буде представлена концепція реформи, розроблена за участю суддів, яка усуне помилки і недоліки попередньої.
Матеріали за темою
Коментарі
В.Кравчук це ж не Леонід Макарович Кравчук чи класик марксизму ленінізму щоби його цитувати.У той же час, саме Леонід Кравчук, а особливо Іван Плющ не юристи за освітою,нажаль І. Плющ уже покійний, ма…