Справи проти всіх

Судді довідалися з Інтернету, що є підозрюваними й відомості стосовно них унесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань. А на поштові скриньки вони отримали вірус, який не дозволяє ввійти на мейл.

Одного дня трьом законникам з Північного апеляційного господарського суду зателефонувала журналістка бульварного видання. Вона поцікавилась у служителів Феміди, чи знають ті, що Національне антикорупційне бюро відкрило проти них кримінальні справи, та як можуть це прокоментувати. Адже вони, на думку політолога з «Фейсбуку», сторінку якого вона читає, допомогли свого часу здійснити рейдерське захоплення бізнес-центру.

Володарі мантій спробували переконати журналістку, що їм не відомі обставини кримінальних проваджень стосовно них. Однак усе ж «погуглили» та знайшли на одному веб-ресурсі матеріал, автор якого запевняв, що відповідну заяву внесли до ЄРДР. Далі він закликав не зупинятися на досягнутому та звернутися ще й до Державного бюро розслідувань.

Законникам не сподобалося, що їх звинувачують у рейдерстві. Адже матеріал про скоєнні злочину розлетівся Інтернетом та підштовхнув журналістів інших видань дзвонити з уточнювальними запитаннями.

Крім того, наступного дня служителі Феміди отримали листи, які їм рекомендували прочитати. Кореспонденцію начебто відправив помічник судді Київського окружного адміністративного суду. Що було в тих дописах, невідомо, адже згодом сервіс електронної пошти почав забороняти суддям вхід на сайт. Зацікавившись особою загадкового помічника судді, який надіслав вірус, вони довідалися, що такого не існує.

Атака електронного пірата неабияк налякала суддів, адже якщо вірус викинув їх із поштової скриньки, то з неї ж можуть надіслати від імені судді повідомлення найрізноманітнішого змісту. Тож вони вирішили, що настав час скаржитися до Вищої ради правосуддя (№№3867/0/6-19, 3866/0/6-19, 3865/0/6-19), сподіваючись, що вона захистить від подібного неправомірного тиску.