Серпом по молоту

Історичний аспект права — річ звичайна. Проте Конституційний Суд вирішив, що і юридична оцінка минулого може використовуватися для вироблення правових позицій на майбутнє.

Аби обґрунтувати рішення від 16.07.2019 №9-р/2019, судді вписали в мотивувальну частину цілий історичний екскурс у світову історію. Тепер твердження, що містяться в рішенні, фактично набули ознак правових позицій.

Тут і «злочинна сутність» комуністичного й нацистського режимів, і «методи здійснення ними державної репресивної політики». Зокрема, наголошується, що ці режими «категорично заперечували можливість існування української незалежної держави, переслідували її прихильників та перешкоджали українському національному відродженню».

Також констатується, що «комуністичний, так само як і нацистський режим, завдав непоправної шкоди правам людини, оскільки протягом усього періоду свого існування здійснював тотальний контроль над суспільством, політично вмотивовані переслідування та репресії, не дотримував міжнародних зобов’язань, порушував ухвалені ним конституції та закони». І хоча на міжнародному рівні Нюрнберзький трибунал засудив тільки злочини нацизму, судді КС вирішили заповнити цю прогалину, сказавши своє вагоме слово.

Судді, більшість яких народилась і здобула освіту саме в радянські часи, визнали й такий факт, що «кілька поколінь українців жили в атмосфері всеохоплюючого страху за відсутності свободи, перебували в умовах свавільного обмеження громадянських, політичних та інших прав і свобод».

Знайшов Суд пояснення й необхідності заборони на використання червоної зірки, схрещених серпа та молота. Виявляється, їх «широко використовували антиукраїнські сили для поширення атмосфери страху, ненависті та агресії, для заперечення права Українського народу на власну незалежну державу». Ці символи навіть «активно застосовувалися у 2014 році для штучної дестабілізації обстановки в Україні», виправдання анексії Криму та російської агресії на Донбасі.

Урешті-решт такий глибокий аналіз історії дозволив КС дійти висновку про можливість обмеження права на свободу думки та слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Адже це зумовлено легітимною метою — не допустити повернення до тоталітарного минулого, а також «унеможливити будь-які спекуляції з використанням історичного минулого, пов’язаного з тоталітарними режимами, не допустити звеличування цих режимів, виправдання їх злочинів».

Тобто тепер єдино правильними для розуміння й поширення є ті оцінки, які викладені в рішенні КС. А крок ліворуч чи праворуч — «ганьба та зрада».