Конкурси і фокуси

Чому на з’їзді не буде новопризначених суддів і куди поділись 260 млн грн., виділених на працівників апарату?

На минулому засіданні Ради суддів не розглянули деяких важливих питань через неочікувану заяву її колишнього голови. На теперішньому їх було ще більше, проте «самоврядники» все-таки розібрались із нагальними проблемами.

Відкрита для всіх не спочатку

Порядок денний позачергового засідання включав питання про переведення суддів, виплату заробітної плати їхнім помічникам та інші, зокрема про запровадження модельних судів.

Проте спочатку засідання проходило в закритому режимі, і всі зрозуміли, що переобиратимуть голову. Напередодні зустрічі «самоврядників» Олег Ткачук повідомив, що хоче й надалі захищати інтереси всіх українських суддів, але вже в конституційній юрисдикції, відповідний конкурс рада оголосила після того, як він покинув останнє засідання.

Наступне ж офіційно відкритим ще не оголосили, але вже готували урну для голосування. Чомусь варіантів, кого обиратимуть, не виникало. Про зміну очільника органу самоврядування заїкалися задовго до його наміру змінити юрисдикцію.

Після допису у «Фейсбуку» про намір одягнути вишневу мантію коментатори почали висловлювати сумніви в тому, чи зможуть члени ради об’єктивно оцінювати її голову. Очевидно, саме це спонукало О.Ткачука озвучити чергову заяву про те, що тягар головування в РСУ він із себе знімає, а членство в ній припиняє із цього ж моменту, але тимчасово. Утім, у разі перемоги в конкурсі продовжити опікуватися загальною юрисдикцією він ніяк не зможе. Покидаючи колег, О.Ткачук жартома попросив не «валити» його під час конкурсу, але згодом забрав свої слова назад, аби їх не розцінили як тиск.

А слово «тиск» у кулуарах ради стало популярним як ніколи. Утім, ця тенденція, на думку її членів, не робить честі самоврядуванню. До того ж на засіданні 21.06 не була підкріплена доказами. Через це і з᾽явився сумнів у тому, що тиск на членів ради здійснювався, та в тому, яими саме мотивами керувався заявник, коли оголосив про дзвінки невідомо від  кого невідомо кому.

Саме тому через кілька хвилин судді оголосили про намір висловити свої думки щодо дій О.Ткачука на минулому засіданні й обрати нового голову.

Інтерес до конфліктів

Традицію приходити в гості до представників самоврядування цього разу разом із суддями Верховного Суду України підтримали представники вищих спеціалізованих судів. І вочевидь не через те, що у РСУ є на що подивитись і що послухати.

Вища кваліфікаційна комісія суддів, уповноважена займатися переведенням суддів з установ, що ліквідуються, не видається безсторонньою. Адже дії її представників судді, які тривалий час перебувають у стані невизначеності, оскаржують у судовому порядку. Отже, на думку комісії, має місце конфлікт інтересів, але делегувати свої повноваження «кваліфікаційники» нікому не можуть.

Утім, у ВККС знайшли вихід: запропонували колегам з ради брати учать у засіданнях комісії, на яких розглядатимуть питання суддів вищих спецсудів. Роль «самоврядників» — бути сторонніми наглядачами, таким собі судовим ОБСЄ. Свій протест із цього приводу на засіданні ради висловила суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ Єлизавета Євграфова.

Своє тверде «Так!» члени РСУ сказати не квапились: вирішили оцінити ситуацію безпосередньо у комітеті з питань дотримання етичних норм, запобігання корупції і врегулювання конфлікту інтересів. Він має розробити проект рішення із цього питання, як запропонував його голова Єгор Краснов. Оскільки ні в кого, крім ради, немає повноважень розібратись у цій ситуації. Та й сам конфлікт давно вийшов за межі локального.

На відміну від ситуації, що виникла у Чернігівському окружному адміністративному суді: хоча вона стосується лише двох осіб, але гальмує все судочинство. Все через те, що в етичних нормах не вистачає одного пункту, який дозволив би розвести двох законників по різних колегіях. А саме — положення, яке містило б визначення поняття «близькі відносини» для людей, які разом не проживають, утім, перебувають у стосунках. Аби розібратися із делікатною ситуацією, яку не змогли вирішити збори суддів, до установи поїде робоча група РСУ — Людмила Дьомич, Оксана Савенко та Олег Головенко.

Обрані, прийдешні, незгодні

Водночас стало відомо, що установи накриває нова хвиля звільнень помічників суддів. Хоча, за словами заступника голови Державної судової адміністрації Людмили Гізатуліної, на те, щоб хоч якось вирівняти ситуацію з оплатою праці, по засіках для працівників апарату назбирали 261 млн грн. Втім, її звіт заслухали без особливого задоволення. Адже члени ради вимагали пояснити, чому ж тоді зарплати  помічників, навпаки, зменшуються. Л.Гізатуліна запевнила, що поступово, починаючи з наступного місяця, покращення будуть відчуватися.

Наразі адміністрація здатна лише вибірково поліпшити матеріальний стан працівників апарату. Мабуть, вибирали за алфавітним порядком, бо обрали Вінницьку область, де, за словами Л.Гізатуліної, працівники апарату отримали по 700 грн. надбавки. Утім, питання це не вирішує. До того ж, як відзначив суддя Київського окружного адміністративного суду Олег Головенко, понаднормову працю їм також не компенсують.

Якщо ж дивитися на ситуацію з оптимізмом, то судам слід порадіти за довгоочікувану допомогу у вигляді нових кадрів, які невдовзі мають поповнити місцеві суди. Про те, коли завершиться конкурс, Богдан Моніч уточнив у члена ВККС Михайла Макарчука, щоб знати, на які квоти від юрисдикцій розраховувати. Той запевнив, що до позачергового XVII з’їзду суддівські лави не поповняться, тому рахувати делегатів по-новому не доведеться.

Поступово добираючись до вишеньки на торті, члени ради приступили до обговорення згаданої заяви О.Ткачука. Суддя Апеляційного суду м.Києва Денис Масенко зауважив, що не можна вдавати, ніби нічого не сталось, оскільки фактично кожного члени ради звинуватили у тиску на них з боку Адміністрації Президента, яка за той час вже встигла стати Офісом. Адже імена у заяві колишнього голови від 21.06.2019 не вказувались. Проте оголошена вона була у присутності поважних іноземних гостей. 

Крім того, заяву до правоохоронних органів, а саме — до Генеральної прокуратури та Державного бюро розслідувань, з приводу тиску на колег О.Ткачук подав тільки у день засідання — 5.07.2019. Хоча попереднє покинув саме із цією метою. А на поточне повернувся, щоб його дії не обговорювали за його відсутності і щоб зробити ще одну заяву.

Він вирішив розкрити карти, а точніше — імена, але не тих, на кого тиснули представники ОП, а членів ради, які буцімто діяли від їхнього імені. Спочатку інтрига була така собі: екс-голова звинуватив у цьому свого заступника Вадима Бутенка. А от ім’я його напарниці викликало здивування. Пізніше суддя Господарського суду м.Києва Оксана Марченко подякувала колишньому очільнику органу самоврядування за те, що він високо оцінив її здібності в організації подібних заколотів.

Врешті жоден член ради не підтвердив того факту, що на нього хтось тиснув. Проте не всі проголосували за те, щоб визнати заяву О.Ткачука такою, що не знайшла підтвердження і підриває авторитет суддівського самоврядування і судової влади загалом. Утім, більшість членів ради пристала саме на таку позицію.

Цікаво, як після цього члени РСУ оцінюватимуть колишнього голову під час конкурсу і чи визнають його таким, що гідний цієї посади? Не менш показовими будуть і результати розслідування цього випадку, якщо вони, звісно, не забаряться.

А авторитет органу самоврядування відновлюватиме вже його новий очільник — суддя Сьомого апеляційного адміністративного суду Богдан Моніч. Те, яку стратегію керування він обере, можна буде побачити вже на наступному засіданні 2 серпня.

ПРЯМА МОВА

Єлизавета ЄВГРАФОВА,
суддя Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ:

— Коли я брала участь у конкурсі до Верховного Суду, саме у цей період на розгляді у ВС перебували наші позови, в яких ми оскаржували рішення ВККС про переведення. Під час конкурсу комісія не вважала, що має місце конфлікт інтересів, і ми всі отримали результати. Проте, якщо на той час не було вжито заходів для врегулювання конфлікту інтересів, постає питання про притягнення до відповідальності, передбаченої антикорупційним законодавством, осіб, які на той час проводили оцінювання. Мабуть, у комісії про це забули, оскільки 4 червня звернулися до Ради суддів з такою пропозицією.

Це рішення, на мою думку, має одну мету — прикритися представником ради, щоб було кого звинувачувати. Тому я прошу перешкодити втягуванню РСУ в політичні розбірки, в яких застрягла ВККС. Комісія також пішла на конфронтацію із представниками органів, які є суб’єктами призначення її складу. Це насамперед уповноважений ВР з прав людини та голова ДСАУ.