Чи може Верховна Рада ініціювати обмеження діяльності певних телерадіомовників, чиї оцінки не подобаються провладній більшості? Сьогодні Конституційний Суд почав з’ясовувати, що первинне: свобода слова чи політична доцільність.
На початку жовтня минулого року чимало галасу наробила постанова ВР «Про схвалення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» №2589-VIII. Нардепи клопотали перед Радою національної безпеки та оборони щодо застосування санкцій до 7 юридичних осіб, зареєстрованих в Україні, які провадять здійснюють діяльність у сфері телерадіомовлення. Зокрема, до переліку потрапили 2 опозиційні до тодішньої влади телеканали — «112» та NewsОne.
За місяць до КС надійшло подання, в якому оскаржується як можливість парламенту ініціювати застосування санкцій, так і процедура голосування за постанову. Щоправда, основний акцент зроблено не на захисті свободи слова як конституційної гарантії, а на процедурі голосування.
Як зазначено в поданні, за цю постанову проголосувало 229 нардепів, але когось не було в цей час у залі, і набрати необхідну кількість голосів допомогли «кнопкодави». За твердженням авторів подання, вони зафіксували щонайменше 6 таких випадків.
Крім того, парламентарі доводять, що ВР узагалі не наділена повноваженнями встановлювати вину в діях фізичних або юридичних осіб, зокрема констатувати наявність протиправних дій.
Зрозуміло, що майбутнє рішення КС матиме швидше суто теоретичний характер. Адже попередній склад РНБО не наважився втілити в життя парламентські рекомендації, а нові члени Ради навряд чи взагалі згадають про існування такої постанови.
Однак майбутнє рішення КС матиме значення з погляду конституційного контролю за процедурою ухвалення актів парламенту. Адже до цього часу єдиний орган конституційної юрисдикції якщо й згадував «кнопкодавство» як підставу для скасування закону, то в комплексі з іншими порушеннями Регламенту ВР. А в цій справі докази неперсонального голосування названі як самостійна й фактично єдина підстава для визнання акта неконституційним.
Що стосується перевищення повноважень, то постанову ВР можна розглядати як політичну заяву, що не має характеру нормативного акта. А в подібних оцінках Конституція нардепів не обмежує.
Водночас суддям КС випала гарна нагода, щоби виступити в ролі поборників свободи слова. Залишилося тільки скористатися цим, аби журналісти могли повідомити, що Суд захистив телеканали від тиску нардепів.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!