Національний банк України досліджує можливість випуску власної цифрової валюти — е-гривні, яка стане альтернативою наявним засобам та інструментам роздрібних платежів.
Як повідомили «ЗіБ» у прес-службі НБУ, в межах проведеного пілотного проекту Національний банк проаналізував міжнародний досвід, дослідив правові аспекти, макроекономічний ефект і опрацьовував оптимальні варіанти бізнес-моделі обігу е-гривні.
Загалом можливість випуску власних цифрових валют та варіанти їхнього використання останнім часом досліджують багато центральних банків світу (Швеції, Канади, Китаю, Сінгапуру, Англії, Норвегії тощо). Форми і технології цифрових валют центробанків різняться залежно від конкретних потреб, але у будь-якому разі цифрова валюта розглядається як нова, еволюційна форма грошей центрального банку.
У межах випробовування технології блокчейн-платформи в обіг було випущено обмежений обсяг е-гривні, операції з використанням якої тестувалися робочими групами за участі Національного банку, компаній-волонтерів, а також Світового банку, експерти якого надавали Національному банку консультації у межах технічної допомоги.
У результаті Національний банк отримав корисні висновки щодо випуску власної цифрової валюти, ключові з яких такі:
- е-гривня може розглядатися як альтернатива наявним засобам та інструментам роздрібних платежів – готівці, платіжним дорученням, платіжним карткам та електронним грошам. Перевагами е-гривні є простота використання, доступність, безпечність (погашення і розрахунки гарантуються Національним банком) та швидкість розрахунків;
- з огляду на те, що Пілотний проект мав обмежений перелік операцій та коло користувачів, а також невелику кількість та обсяги здійснених транзакцій, він не дав можливості у повному обсязі оцінити привабливість та потенційний рівень залученості населення України до такого інструменту. Тому важко прогнозувати, яка кількість громадян України стане користувачами е-гривні у разі ухвалення рішення про її впровадження в національному масштабі;
- е-гривня може бути розглянута як так звана disruptive technology, оскільки потенційно може суттєво змінити екосистему платіжного ринку України та перерозподілити наявні ролі учасників ринку;
- впровадження е-гривні на платіжному ринку України має також враховувати можливість впровадження інших інноваційних платіжних інструментів, зокрема «миттєвих» платежів та нових інструментів у рамках концепції Open Banking;
- впровадження е-гривні неможливе без значних інвестицій та часу на модернізацію платіжної інфраструктури та популяризацію е-гривні як нового інструменту для населення з урахуванням вже існуючих звичок споживачів;
- впровадження е-гривні можливе за однією з двох альтернативних моделей взаємодії учасників: централізованою або децентралізованою. Централізована модель передбачає, що Національний банк є одноосібним емітентом е-гривні, а комерційні учасники ринку виконують сервісні (агентські) функції. У разі ж децентралізованої моделі банкам і небанківським фінансовим установам надавалося б право випуску е-гривні під контролем Національного банку. Водночас варто зазначити, що е-гривня, випущена комерційними учасниками ринку, вже не буде підпадати під визначення цифрової валюти центробанку, а буде за своїми властивостями схожа на електронні гроші;
- технологія розподілених реєстрів (DLT, блокчейн) може використовуватися як платформа для випуску та обігу е-гривні. Проте основні переваги цієї технології лишатимуться не задіяними у разі застосування централізованої моделі випуску е-гривні.
У рамках дослідження світових тенденцій буде продовжена співпраця та обмін досвідом з центральними банками і міжнародними фінансовими організаціями щодо цифрових валют. Разом з учасниками українського платіжного ринку далі опрацьовуватимуться цільові бізнес-моделі е-гривні.

Матеріали за темою
Як віртуальні активи можуть матеріалізуватись у цивільному обігу
в„–28 (1482), 11.07—17.07.2020
Через кілька років зняти квартиру, не заплативши посередникові, стане неможливим — проект
в„–27 (1481), 04.07—10.07.2020
Хто не платить ЄСВ: розширено список
07.07.2020
Боротись із чиновниками будуть так, щоб не шкодити законослухняним громадянам
в„–27 (1481), 04.07—10.07.2020
До 50 млн. доходу – середній бізнес. Запропоновано зміни до ПК
в„–21 (1475), 30.05—05.06.2020
Бухгалтерів зобов’язали шукати кінцевих бенефіціарів їх клієнтів та відмовлятися від підозрілих
в„–18 (1472), 09.05—15.05.2020
НБУ радить зменшити контакти з готівкою
19.03.2020
Від АМК очікують пояснень щодо санкцій, які застосовуються до суб’єктів господарювання
в„–3 (1457), 25.01—31.01.2020
Неіндексація нормативної грошової оцінки землі з’їла 6 мільярдів податків
в„–48 (1450), 07.12—13.12.2019
Експерти спрогнозували наслідки дерегуляції в Україні
в„–48 (1450), 07.12—13.12.2019
Нардеп пропонує відмовитися від податку на відсотки на депозит
в„–48 (1450), 07.12—13.12.2019
Нардепи запропонували громадянам шляхи до збагачення
в„–46 (1448), 23.11—29.11.2019
Відсутність понятійного апарату та чітких інструкцій даватиме ДПС можливості тиску на бізнес, — партнер юридичного об’єднання ID Legal Group Олег Добровольський
в„–45 (1447), 16.11—22.11.2019
Запровадять нові правила обігу пального та підакцизних товарів
в„–43 (1445), 02.11—08.11.2019
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!