Спрощений розгляд проваджень щодо кримінальних проступків розвантажить слідчих, але не убезпечить від зловживань
Інститут кримінальних проступків з’явився в українському правовому полі ще в далекому 2012-му, разом із прийняттям нового Кримінального процесуального кодексу. Саме в ньому було передбачене спрощене провадження щодо кримінальних проступків. Проте норма тривалий час залишалася «мертвою» через відсутність спеціального закону.
Що було і що буде
Як відомо, закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» був прийнятий Верховною Радою ще 22.11.2018, але тільки зараз підписаний главою держави.
Так, у Кримінальний кодекс введене узагальнене поняття «кримінальні правопорушення», які розподіляються на кримінальні проступки та злочини.
За ч.2 ст.12 КК, кримінальним проступком є визначене в цьому кодексі діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у вигляді штрафу в розмірі не більш як 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов’язане з позбавленням волі. У зв’язку із цим злочини тепер поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі, а не так, як раніше, — невеликої тяжкості, середньої тяжкості, тяжкі та особливо тяжкі.
Змінами до КПК установлено, що розслідування кримінальних проступків тепер буде здійснювати орган дізнання, тому в кримінальному процесі з’являється (читайте: відновлюється) фігура дізнавача. Раніше кримінальні правопорушення невеликої тяжкості розслідували слідчі.
Безумовним позитивом нововведень є те, що значний масив «дрібних» кримінальних правопорушень переводиться в категорію кримінальних проступків, розслідувати які буде орган дізнання за спрощеною процедурою. Очевидно, такі законодавчі зміни покликані розвантажити слідчих, що має позитивно вплинути на якість та швидкість розслідування інших, більш тяжких, злочинів.
Невідкладні дії
За своєю суттю запропонований механізм повертає нас до протокольної форми досудової підготовки матеріалів, яка була передбачена в КПК 1960 року, або принаймні дуже схожий на неї.
Так, орган дізнання тепер зможе провести невідкладні дії ще до внесення відомостей до ЄРДР. Зокрема, відібрати пояснення, провести медичний огляд, отримати висновок спеціаліста, зняти показання з технічних приладів для відео- та фотозйомки, вилучити знаряддя і засоби вчинення кримінального проступку, речі і документи, які є безпосереднім предметом кримінального проступку або були виявлені під час затримання особи, особистого огляду чи огляду речей.
Однак такий порядок на практиці буде позитивним тільки за умови відсутності зловживань з боку дізнавачів.
Право без обов’язку
Відповідно до нової редакції ст.219 КПК досудове розслідування кримінальних проступків залежно від обставин має бути закінчене в строк від 72 год. до місяця, що є коротшим, ніж терміни досудового розслідування злочинів. При цьому досудове розслідування кримінального проступку триватиме максимально тільки тоді, коли особа заявила клопотання про проведення експертизи, яке було задоволено дізнавачем чи прокурором.
У цій частині звертає на себе увагу законодавча зміна, яка при недобросовісному використанні дізнавачем та/або прокурором може призвести до порушення права особи на захист. Ідеться про ч.2 ст.2984 КПК, за якою в разі незгоди з результатами медичного огляду або висновком спеціаліста особа протягом 48 год. може звернутися до дізнавача або прокурора з клопотанням про проведення експертизи. У такому випадку дізнавач або прокурор має право звернутися до експерта для проведення експертизи з дотриманням правил, передбачених цим кодексом.
Звісно, було б краще, якби ця норма встановлювала обов’язок, а не право дізнавача чи прокурора звернутися до експерта за наявності клопотання від особи. Адже, швидше за все, вони такі клопотання ігноруватимуть з посиланням на їхню необов’язковість. Тому особа на стадії досудового розслідування позбавляється можливості захистити себе за допомогою експертизи, що є порушенням її прав та процесуальних гарантій.
Суд без захисника
Так само передбачені скорочені строки судового розгляду справ про кримінальні проступки. Відповідно до зміненої ст.381 КПК суд у п’ятиденний строк, а в разі затримання особи — невідкладно, призначає судовий розгляд.
При цьому справа розглядається за відсутності учасників провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлених під час дізнання обставин і згоден з обвинувальним актом.
Отже, прийнятий закон змінив процедуру розгляду обвинувального акта. Нині розгляд останнього можливий за відсутності обвинуваченого, але з обов’язковою участю захисника. Натомість нововведення виключає розгляд обвинувального акта за відсутності обвинуваченого, але дозволяє розгляд справи без захисника.
Вбачається, що нова редакція ст.381 КПК погіршує становище особи в суді. Тим більше що на стадії судового розгляду вчинятимуться деякі процесуальні дії, з якими особа без належної правової допомоги може не впоратись.
Загалом прийняті зміни можна вважати позитивними. Чи виявляться вони такими насправді, покаже їх застосування, яке розпочнеться з 1.01.2020.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!