Конституційний Суд знову повернувся до питання щодо заробітків служителів Феміди. Тепер він має розібратися, чи порушує гарантії суддівської незалежності заміна в базі обчислення окладів мінімальної зарплати на розрахункову величину.
На думку суддів у відставці Миколи Дем’яносова та Миколи Наумчука, завдяки такій підміні понять посадові оклади законників, які не пройшли кваліфікаційного оцінювання, зменшилися більше ніж удвічі. Тобто відбулося суттєве зменшення розміру матеріального забезпечення, що зумовило зниження конституційних гарантій незалежності, усупереч ч.1 ст.126 Конституції. Для скаржників це має принципове значення, оскільки від розміру поточної суддівської винагороди залежить сума довічного утримання.
Як відомо, наприкінці минулого року КС уже визнав неконституційним положення ч.3 ст.133 закону «Про судоустрій і статус суддів» від 7.07.2010 №2453-VІ (у редакції закону «Про забезпечення права на справедливий суд»). Причому з мотивів саме звуження гарантій суддівської незалежності.
Рішенням від 4.12.2018 №11-р/2018 спірну норму повернуто в попередню редакцію, де для обчислення посадових окладів суддів використовується саме мінімальна зарплата. Ця ж норма має застосовуватися для обчислення винагороди суддям, які не пройшли кваліфоцінювання. Про «розрахункову величину» в рішенні анічичирк.
Щоправда, відразу виникла дискусія, чи поширюється правило про заміну мінімальної зарплати на розрахункову величину на положення закону, які змінені рішенням КС. І, як завжди, останнє слово залишилося за Державною судовою адміністрацією, якій головне — вкластися в бюджет.
Оскільки Суд позбавлений права тлумачити закони, тепер питання стоїть руба: або заміна «мінімалки» на розрахункову величину в базі для обчислення окладів суддів є неконституційною, або ніякого звуження гарантій незалежності не відбулося.
На боці скаржників — ч.2 ст.130 Конституції, яка прямо вказує, що виключно законом про судоустрій має визначатися розмір суддівської винагороди. Натомість розрахункова величина запроваджена законом «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 6.12.2016 №1774-VIII.
23 квітня Велика палата взялася розв’язувати ці законодавчі вузли. Проте було б набагато простіше, якби КС нарешті висловився щодо поділу суддів за рівнем оплати праці залежно від проходження оцінювання. Тоді питання з базою обрахунку відпало б саме собою.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!