ВАС не став аналізувати процедуру схвалення харківських угод
Вищий адміністративний суд від¬¬мовив у позові кримському юристові, який наполягав на порушенні процедури під час ратифікації харківських угод. Позивач не переконав суддів, що пролонгація так званого великого договору 1997 року порушує його особисті права.
Юрист із Феодосії Костянтин Кулак ще 5 травня минулого року намагався за допомогою Окружного адміністративного суду м.Києва визнати проти¬правними дії народних депутатів під час ратифікації угоди між Україною та Ро¬сійською Федерацією про перебування Чорноморського флоту РФ на території України. Адже, на його думку, під час ухвалення відповідного закону були порушені процедурні вимоги.
Зокрема, того дня на початку засідання зареєструвався лише 221 нардеп. Проте в процесі голосування були задіяні картки 236 парламентарів, тобто й тих, які були далеко поза межами сесійної зали. Тому він вимагав визнати закон про ратифікацію угоди від 27.04.2010 таким, що втратив чинність.
Ухвалою ОАСК від 11.05.2010 позовну заяву було залишено без руху. Однак наприкінці липня апеляційна інстанція зобов’язала окружний адмінсуд столиці прийняти позовну заяву до провадження. Проте за цей час парламент змінив підсудність справ, у яких відповідачем є Верховна Рада, і справу було передано до ВАС.
11 січня п’ята палата цієї установи відмовила в задоволенні позовних вимог. Як зауважив у коментарі журналістам представник інтересів ВР у суді Валерій Нетребенко, «позивач не довів, чим саме Верховна Рада порушила його права. Він не зміг ні в самій позовній заяві це довести, ні під час судового процесу».
Власне, такого рішення ВАС і слід було очікувати. Хоча б тому, що йдеться про скасування закону, яким ратифікована міждержавна угода, а не нормативно-правового акта нижчого рівня, як-от постанови ВР чи указ Президента. Констатувати порушення процедури при його ухваленні мав би Конституційний Суд, однак за зверненням щонайменше 45 народних депутатів. Серед 12 подань, які наразі опрацьовуються в КС, такий документ відсутній.
Щоправда, за тиждень до ратифікації харківських угод КС відмовив у відкритті провадження і на той час уже екс-президенту Віктору Ющенку, і 50 народним депутатам, які прагнули заздалегідь отримати тлумачення п.14 «Перехідних положень» Конституції щодо можливості продовження строку перебування ЧФ РФ на території України. Проте в ухвалах №26-у/2010 та 27-у/2010 судді КС зауважили, що «надання консультацій чи роз’яснень щодо застосування правових норм до конкретного випадку… є правозастосовною діяль¬ністю» і не належить до їхніх повноважень.
Доволі сумнівним з погляду успішності є й наміри юриста з Феодосії шукати правду в Страсбурзі. Адже йдеться не про відмову в праві на суд, яке захищається конвенцією, а про відсутність можливості безпосередньо звернутися до КС для вирішення спору. Крім того, насамперед слід довести, що міждержавна угода стосується прав громадянина чи обов’язків цивільного характеру. Подібного прецеденту в практиці Євросуду ще не було.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!