Україна повинна остаточно визначитися, з ким вона: з Росією чи з ЄС
2013 рік обіцяє бути вельми ненудним. Адже він віщує великі зміни. Podrobnosti.ua склали рейтинг найбільш очікуваних подій цього року.
Європа чи Росія?
Рік почався для нашої країни символічно — з головування в ОБСЄ. І хоча Президент Віктор Янукович заявив, що Україна приділятиме увагу «придністровському врегулюванню, сприятиме процесу нагірно-карабахського врегулювання й женевських дискусій з безпеки та стабільності на Кавказі», навряд чи в когось можуть виникнути сумніви в тому, що головування в ОБСЄ керівництво країни спробує використовувати для налагодження діалогу з Європою. Тим більше що під час передачі повноважень головуючого В.Янукович укотре нагадав про угоду про асоціацію.
Водночас Росія все наполегливіше дає зрозуміти: повернення до «багатовекторності» епохи Леоніда Кучми не буде. «Україна хоче одночасно зберегти два вектори: і вступити в Євросоюз, де її особливо й не чекають, і взяти участь у Митному союзі, але тільки за тими параметрами, які їй вигідні. Але так не буває. Не можна бути трохи вагітним», — заявив директор департаменту економічного співробітництва МЗС РФ Олександр Горбань.
Дедалі ширше
ЄС цього року чекає не тільки вирішення «українського питання», а й інша не менш, а може, і більш важлива подія. На тлі фінансової кризи та зростання сепаратистських настроїв у країнах — членах ЄС (як багатих, так і бідних), до Союзу ввійде слов’янська держава — Хорватія. 1 липня ця балканська країна стане повноправним членом ЄС. Правда, свою валюту держава збереже: міняти куни на євро хорвати не сильно поспішають. Та й члени єврозони не дуже горять бажанням розширювати свій валютний союз.
У будь-якому випадку з 1 липня хорватів чекає членство в об’єднаній Європі. Агукатиметься це й українцям. Якщо раніше в літній період вони могли відвідати Хорватію без візи, то тепер про це доведеться забути.
«Перезавантаження» холодної війни?
Формат відносин між США й Росією (особливо те, на якій «ноті» закінчився попередній рік) дозволяє припустити, що між країнами з новою силою розгорається холодна війна. Попри всі спроби у 2009 році налагодити переговорний процес і навіть запуск «перезавантаження», потепління у відносинах двох країн так і не настало. Більш того, «перезавантаження» зрештою стало «перезавантаженням» холодної війни між США й РФ. Президент РФ Володимир Путін, поздоровляючи американського колегу Барака Обаму з Новим роком, відзначив, що сподівається на розв’язання проблем між країнами під час його візиту до Росії.
Новий-старий президент
Цей рік для Б.Обами теж у своєму роді знаковий. Незважаючи на те що де-факто він є президентом США, де-юре його другий термін почнеться 20 січня. Б.Обама має намір продовжувати свій курс. При цьому значна частина американців політикою нового-старого президента не задоволена. Під час другого президентського строку Б.Обамі доведеться прийняти ряд рішень, які становлять потенційну небезпеку для іміджу президента.
Мова йде, зокрема, про воєнну операцію стосовно Ірану. Одна частина суспільства (найконсервативніше налаштована) не пробачить Б.Обамі нерішучості й м’якотілості, інша, навпаки, — застосування зброї. Та і з Сирією доведеться щось вирішувати. У будь-якому випадку Б.Обама, котрий почав як «умиротворитель» (вивів війська з Іраку), може цілком повторити долю свого попередника — Джорджа Буша Молодшого, що втратив голоси багатьох виборців через загибель американських солдатів за морями.
Новий противник США
Б.Обамі цього року належить також познайомитися зі своїм опонентом у справі розв’язання проблеми іранської ядерної зброї. Попри те що в країні реальну владу мають духовні лідери — аятоли, фігура президента теж означає немало, особливо на міжнародній арені, де він представляє свою країну. Іноді президент може створити серйозну проблему тим же аятолам. Таким «складним» президентом був Махмуд Ахмадинеджад, який, утім, у боротьбі з духовними лідерами зазнав поразки. Проте у 2013 році відбуватимуться чергові вибори президента Ірану. І не виключено, що США й інші країни спробують справити максимальний вплив на їх проведення, аби світова спільнота визнала ці кроки альтернативою воєнній операції.
Доленосні вибори
Щонайменше ще одній країні цього року належить зробити справді доленосний вибір: у Грузії мають відбутися президентські вибори. Незважаючи на те що після них буде введено в дію конституційну реформу й президент утратить левову частину своїх повноважень, людина, котра займатиме цю посаду, як і раніше, впливатиме на політичне життя країни. Чи зможе Михаїл Саакашвілі втримати кермо влади? Тим більше що його програш означатиме: країна робить «відкат», відмовляючись від реформ, запропонованих молодим політиком і його командою, котрі прийшли до влади в ході «революції троянд».
***
Таким очікується 2013-ий. Безумовно, час унесе свої корективи до цього «плану». Редакція Podrobnosti.ua все ж таки сподівається, що цей рік буде набагато кращим від попереднього. А експерти вже нарахували стільки позитивних подій, що й старожили не пригадують.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!