Важелі впливу на ВР опиняться в руках спікера, а судова система визначиться з керівництвом
Який новий рік без прогнозів?! І хоча прості українці віддають перевагу особистим гороскопам, спробуємо проаналізувати, яких змін слід чекати від року змії Україні в цілому й кожній з гілок влади зокрема.
Парламент: уся влада — комітетам
Перший рік роботи нового парламенту рідко бував багатим на події. Виняток — 2006-ий, коли Верховній Раді потрібно було пристосовуватися до нових принципів поділу влади. Але хистка більшість не дозволила домовитися, здавалося б, однодумцям, і тривале протистояння зробило неминучими дострокові вибори.
Тепер стало очевидним, що ВР VII скликання, попри заклики ззовні до блокування першого пленарного засідання, подібний сценарій явно не загрожує. Бурхливі перші дні роботи змінилися затяжними канікулами, після яких, на думку експертів, настане «період рецесії». Хоч як дивно, цьому сприятиме вимога опозиції забезпечити персональне голосування нардепів. Якщо більшості вдасться у вигляді компромісу перейти до забутої практики голосування раз на тиждень, то рідкісні зіткнення та протести стануть можливими хіба що по четвергах. Решту ж часу, як припускають політологи, нардепи дискутуватимуть у напівпорожньому сесійному залі, переважно самі із собою.
Крім того, в парламентських кулуарах допускають, що відмітною рисою ВР VII скликання стане зміщення законотворчої роботи в комітети. Відповідно, зросте вага голів комітетів, від яких багато в чому залежатиме доля тієї чи іншої законодавчої ініціативи.
Експерти не виключають, що посилиться й роль Голови ВР. Якщо Володимир Литвин з його «золотою акцією» на цій посаді прагнув «пройти між крапельками», то довіра, виявлена главою держави випробуваному соратникові Володимиру Рибаку, на думку експертів, дозволяє говорити про те, що саме в його руках, а не керівника фракції ПР, концентруватимуться важелі впливу на парламентську більшість.
З урахуванням пріоритетів, озвучених Президентом, рік пройде під знаком обговорення змін до Конституції. Проте, на думку спостерігачів, максимум, чого слід чекати — поправок, що стосуються судово-правової реформи. Та й то малоймовірно, оскільки опозиція протидіятиме будь-яким спробам влади внести зміни до Основного Закону, незважаючи на те, що на деяких поправках наполягають експерти Ради Європи. З тих же причин «устоїть» і депутатська недоторканність, хоча на розгляді в парламенті вже є два законопроекти про її зняття.
У той же час деякі експерти припускають, що влада може спробувати внести зміни до Конституції, використовуючи механізм усеукраїнського референдуму. Врешті-решт, якщо цю законодавчу рушницю вже повісили на політичну стіну, то рано чи пізно вона повинна вистрелити.
У цілому експерти чекають насиченого знаковими політичними подіями року. Передусім на це вплинуть майбутні вибори мера Києва. І хоча така посада при нинішньому її «статусі» начебто не повинна цікавити політиків, сам процес стане «плацдармом» для нових політичних технологій, які апробовуватимуться з прицілом на вибори Президента. Не менш знаковим із цього ж погляду, на думку політологів, стане здатність опозиції визначитися з єдиним кандидатом на посаду мера столиці. (Зокрема, чи буде Віталій Кличко утретє претендувати на неї?) Як ще одного претендента, якого готова підтримати опозиція, називають і Петра Порошенка, котрий не приховує бажання обміняти місце в сесійному залі на крісло мера.
Кабмін: підвищені очікування
Всупереч деяким прогнозам, більшість експертів схиляються до думки, що Микола Азаров збереже кредит довіри глави держави, а значить, залишиться при портфелі. Принаймні цього року. Навіть якщо погодитися з думкою деяких політологів про те, що новий віце-прем’єр Сергій Арбузов отримав крісло для «стажування» — в перспективі на вищу посаду, очевидно: рік — цілком прийнятний термін для навчання прем’єрській майстерності.
Водночас експерти не відкидають можливості змін у структурі Уряду вже цього року. Особливо якщо показники роботи в «рейтинготвірних» сферах виявляться далекими від очікуваних. Адже для глави держави важливо підійти до наступного, передвиборного, року з підтвердженнями того, що життя українців усе ж таки почало поліпшуватися.
Наприклад, для економічного блоку Кабміну визначальною буде здатність пом’якшити очікувану нову хвилю світової фінансової кризи. Те, наскільки вона буде масштабною, залежить від показників американської економіки, які стануть відомі вже навесні. На думку деяких фінансових аналітиків, вжиті Конгресом США наприкінці року заходи щодо недопущення «фіскального обриву» можуть лише поглибити «фіскальну яму», в яку сповзе й європейська економіка. Очевидно, якщо події розвиватимуться за гіршим сценарієм, Україна не опиниться осторонь, а отже, як припускають політологи, потрібні будуть «винні» в тому, що в нашої економіки виявився недостатнім запас міцності.
Великі надії щодо наповнення бюджету й нової ідеології відносин з бізнесом експерти покладають на об’єднання податкової і митної служб під дахом одного міністерства. Концентрація фіскальних функцій в одних руках, як уважають аналітики, дозволить посилити контроль за тіньовими схемами, заощадити на витратах на утримання апарату колишніх служб, попутно практично безболісно очистившись від керівників середньої та нижньої ланок, чистота рук яких викликає сумніви.
Суди: кадровий пріоритет
Пріоритетним для судової системи на початку року буде питання кадрів. Дотепер немає визначеності з тим, хто ж очолить Верховний Суд. Експерти вважають, що, швидше за все, це буде хтось із нинішніх заступників. Принаймні прізвища реальних кандидатів з-поміж рядових суддів ВС останнім часом навіть не обговорюються.
Складніша ситуація у Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ. Тут вакантна посада не тільки голови, а й заступника. Оскільки установа досить молода, досвіду керівної роботи на такому рівні, на думку експертів, у більшості суддів ВСС немає. І якщо на місце заступника називають 5—6 претендентів, то на перше крісло — тільки двох. У судових коридорах говорять: багато чого вирішиться після проведення конференції суддів загальних судів.
Не менш знаковою подією цього року стане з’їзд суддів. Уже тому, що на цьому форумі потрібно здійснити заміщення інших вакансій в судовій системі. Експерти не виключають, що з урахуванням цього деяким претендентам на місце №1 у судовій ієрархії запропонують «синицю в руках» у вигляді, наприклад, посади судді КС або голови Ради суддів.
Та й крісло керівника Вищої ради юстиції звільниться вже в березні. З огляду на нові функції органу за цей портфель, на думку спостерігачів, також розгорнеться неабияка боротьба. Тим більше що цього року закінчуються повноваження відразу в трьох членів ВРЮ. Причому всі вони обиралися за квотою парламенту, і тепер він, через зміни в законі про ВРЮ, повинен делегувати в цей орган 2 суддів.
Що стосується судочинства, то тут експерти істотних нововведень не чекають. Хоча представники судової гілки влади давно говорили про доцільність доопрацювання й навіть прийняття нових процесуальних кодексів, імовірність таких законодавчих змін залежатиме від здатності керівників вищих спецсудів вплинути на проходження новацій у парламенті. Також експерти вважають, що не слід чекати серйозних змін і в новому Кримінальному процесуальному кодексі: 2013 рік пройде під знаком «обкатки» його новел, виявлення прогалин і внесення точкових поправок.
***
У цілому ж рік змії пройде під знаком такого собі «гримучого спокою», тобто буде бажання щось змінити, але, як уважають експерти, для активних дій буде потрібен якийсь каталізатор, котрий допоміг би подолати і нашим політикам, і рядовим українцям звичку відкладати все на останній момент. Утім, змія, як відомо, вирізняється мудрістю, тому будемо сподіватися, що саме мудрість, а не політичні премудрості візьмуть верх цього року і в усіх гілках влади, і в українському суспільстві.
Матеріали за темою
Коли переводять годинник (постанова Кабміну)
22.03.2024
Соцпрацівників пересадять на електроскутери
18.03.2024
єЧерга запрацює для легкових авто
27.02.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!