Що заважає підприємцям працювати, та як захищатися від тиску
Арешт рахунків, рейдерство, неправильно пораховані податки та штрафи, а також великі апетити митників. Від цих загроз українських підприємців рятує бізнес-омбудсмен. Недавно він прозвітував про те, що вдалося, а що не дуже.
Зловживання на державному рівні
Метою створення Ради бізнес-омбудсмена було покращення інвестиційного клімату в країні та боротьба з корупцією. Посадовець захищає інтереси підприємців від тиску з боку державних органів задля того, щоб ведення бізнесу в Україні було прозорим і простим. Діяльність цього органу фінансується країнами Європи, Японією та США.
Приклади зловживань, від яких удалося захистити підприємців, наведемо далі. 13 років тому кіпрська компанія відкрила своє представництво в Україні та інвестувала гроші в ринок нерухомості. А цього року випадково довідалася, що фірма їй більше не належить. Державний реєстратор на підставі фальшивих документів змінив дані щодо директора та переоформив бізнес на іншу компанію.
Бізнесмен поскаржився до ради. Своєю чергою інспектор вивчив справу та звернувся до Міністерства юстиції. Через місяць удалося зупинити рейдерство й повернути майно попередньому власнику.
В іншому випадку провідний український виробник цукру скаржився на неправомірні дії працівника слідчого управління фінансових розслідувань ДФС. Правоохоронці провели перевірку та кваліфікували операції з кількома контрагентами як фіктивні, тому підприємство зобов’язали заплатити додатково понад 16 млн грн. податку. Слідчий кілька разів намагався накласти арешт на банківські рахунки скаржника, при цьому поширюючи негативні чутки про виробника, що завдавало шкоди діловій репутації.
Інспектор ради, до якої звернулося підприємство, попросив відповідні органи здійснювати досудове розслідування без невиправданого втручання в господарську діяльність скаржника. Адже порушення на 16 млн грн. не сумірне з блокуванням усіх рахунків. Податківці пообіцяли провести службову перевірку й навіть винесли своєму працівникові догану.
Також на митарів скаржився виробник сантехніки. У 2013 році збіднілий підприємець не зміг виплатити кредити й ініціював процедуру банкрутства. Серед кредиторів були також ДФС і Пенсійний фонд. Згодом підприємство підписало з ними мирову угоду, яку затвердив суд, і зобов’язалося протягом 4 років погасити заборгованість. Завдяки цьому продовжило роботу, віддало борги та призначило нового директора.
У 2015 році саме новий керівник став мішенню для фіскалів. Вони схиляли чоловіка визнати себе винним у несплаті податків. Слідчий навіть вручив проект повідомлення про підозру та порадив у всьому зізнатися.
Інспектор ради ретельно вивчив справу та звернувся до прокуратури й поліції, які хоча й не визнали порушень у діях держслужбовців, але й не заперечили викладених у скарзі фактів. Тож пообіцяли підготувати кримінальне провадження до закриття. Своєю чергою скаржник повідомив, що з часу його звернення до ради тиск на нього припинився.
Риба, ліс і митники
Проблеми для бізнесу також створює митниця. На дії службовців, котрі наглядають за перевезенням товарів через кордон, скаржаться як іноземні, так і українські підприємці. Одного разу Одеська митниця не випускала за рубіж деревину, оскільки набув чинності мораторій на вивезення лісоматеріалів. Однак постачальник завіз товар на митний термінал до дати початку дії заборони. Там його заблокували. Бізнесмен звернувся до суду, а той зобов’язав митницю завершити оформлення товару. Та вона не поспішала виконувати рішення.
Інспектор ради попросив начальника Одеської митниці перевірити статус оформлення вантажу та сприяти його оперативному відправленню. Проте посадовець відповів, що експорт лісоматеріалів заборонений. Справа не вирішувалася протягом 90 днів, відведених радою на розслідування. Лише через 3 місяці бізнесмен зміг вивезти ліс.
Також Одеська митниця не пропустила на територію України два контейнери з охолодженим м’ясом криля. Митники зажадали сплати грошового збору, адже походження продукції викликало сумніви, оскільки корабель прийшов із Сінгапуру. Аби підтвердити, що це улов саме українського судна, підприємство надало відповідні документи. Та це не допомогло. Тільки після звернення до бізнес-омбудсмена митниця прийняла декларацію підприємства та пропустила улов в Україну.
Якось із замороженою рибою сталася схожа пригода, тільки цього разу її арештували не митники, а поліція. За рішенням районного суду правоохоронці провели обшук підприємства. Вилучивши всі вказані в ухвалі суду документи, вони, крім того, забрали 200 т замороженої риби вартістю 3 млн грн.
Апеляційний суд скасував арешт майна. Та слідчі всіляко ухилялися від виконання цього рішення. Аби повернути рибу, власникові довелося залучити до справи прокуратуру.
Утиски мовою цифр
Загалом представникам оптової торгівлі ведеться в Україні несолодко. Про це свідчить статистика. 29% скаржників — представники оптової торгівлі. На другому місці промислове виробництво — 13% скарг. На третьому — сільгосппідприємства (10%). Найменше потерпають від утисків приватники.
Найбільше нарікають бізнесмени з Києва, Дніпропетровської та Харківської областей. До першої п’ятірки входить також Київська й Одеська області.
Понад 60% скарг стосуються податків. На великі суми нарахувань і штрафів скаржаться медичні центри, рекламні агенції, агрофірми... Рада зазвичай стає на бік суб’єктів господарювання. Навіть якщо не вдається скасувати додаткову суму повністю, її зменшують наполовину чи на третину.
До слова, близько 80% скарг надходить від українських суб’єктів. Іноземні компанії потерпають від тиску менше.
У раді запевняють, що 97% скаржників, які звертаються до них по допомогу, задоволені співпрацею, а 94% рекомендацій, даних державним органам, уже виконані.
ПРЯМА МОВА
Тетяна КОРОТКА,
заступник бізнес-омбудсмена:
— Не доведені до кінця реформи заважають розвиватися бізнесу. Кожен чиновник хоче щось додати чи відмінити. Але проблеми лежать не на поверхні.
Наприклад, спрощені системи оподаткування необхідні малим підприємствам, щоб було просто й легко працювати. Проте який критерій того, що воно справді мале, а не ухиляється від оподаткування? Над створенням цих критеріїв мають працювати міністерства соціальної політики та фінансів.
Також ми досі не можемо вирішити питання щодо зловживання цивільно-правовими договорами. Це цілком законна форма працевлаштування, що підтверджено рішеннями судів. Але один підприємець сам працює, а інша компанія має сотні працівників на цивільно-правових договорах. Ці «підприємці» об’єднані графіками роботи та відпусток, іншими речами, властивими трудовим договорам. Ми не кажемо, що це не законно. Ми говоримо про етичні критерії ведення бізнесу.
Матеріали за темою
Як декларувати підприємницьку діяльність ФОП
21.03.2024
Грінвошинг в Євросоюзі стане караним
25.01.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!