Як слід уживати слово «контроль» у нормативно-правових актах
Закони мали би бути якщо не зразком довершеної мови, то принаймні вмістищем вивірених зворотів. На жаль, доводиться вчергове нарікати. В око впала вжита в ст.186 Сімейного кодексу сполука «контроль за цільовим витрачанням аліментів». Чи така вже вона бездоганна?
Минулого року Верховна Рада приділила додаткову увагу правам дитини на належне утримання. Як наслідок, було внесено низку змін до СК. Стосувалися вони насамперед питань, дотичних до аліментів. Стаття 186 кодексу стала однією з тих, які набрали нового вигляду. Утім, словосполучення «контроль за цільовим витрачанням» як у назві, так і далі змін не зазнало. Та чи тримається воно купи, чи не є суперечливим? Щоб відповісти на ці запитання, доведеться дослідити значення й можливі зв’язки опорного слова.
Оскільки при творенні законів використовують офіційно-діловий стиль, а текст підлягає вичитці, упущення орфографічної, лексичної та семантичної природи є рідкісними. Як і неточності та плутанина, смислові розриви, відсутність зв’язку.
Говорити про них не доводиться й у нашому випадку. Тож залишилося перевірити, чи все добре з граматикою та здоровим глуздом.
Одиниця «контроль» може зумовлювати таке керування: за чим? над чим? і чого? Тобто поєднання «контроль за витрачанням» цілком допустиме. Так само безпомилковим є узгодження іменника «витрачання» з прикметником «цільовий».
І все-таки в тих, хто писав кодекс, не все гаразд із усвідомленням значень слів, із чуттям мови. Це речі тонкі, які вимагають від зворотів злагодженості та внутрішньої закономірності у взаємопов’язаності одиниць.
Приміром, чи погодилися б ви з тим, що має право на життя «контроль за зловживаннями службовим становищем»? Напевно ж, ні. Адже справа стосується явища, не наглядати за яким треба, а класти йому край. Отже, «контроль за зловживаннями» — це той випадок, коли проглядається сутнісна несумісність слів.
То, може, і зі сполукою «контроль за цільовим витрачанням» щось не так? Розберемося.
Згідно зі словниками української мови, контроль — це «перевірка, облік діяльності кого-, чого-небудь, нагляд за кимось, чимось». У свою чергу перевірка — обстеження з певною метою, а нагляд — пильнування чи спостерігання за кимось або чимось для забезпечення порядку чи з іншою метою.
Можна натрапити й на таке тлумачення: контроль — спостереження з метою перевірки або нагляду. Воно стисліше й точніше.
У будь-якому разі вимальовується ланцюжок: контроль → перевірка, нагляд, спостереження → певна мета.
Справді, не буває контролю заради самого контролю, це безглуздя. Його завжди провадять для чогось, із якоюсь метою. Нею, як правило, виявляється бажання щось установити, забезпечити або чогось не допустити. Принаймні так мало би бути, якщо, звичайно, йдеться про розумну підставу дій.
Як наслідок, у мові вже усталилося відповідне смислове пов’язання — «контроль з метою». Прикладами можуть слугувати речення: «Державна митна служба здійснює контроль з метою забезпечення додержання… порядку переміщення через кордон товарів та інших предметів»; «Запроваджено жорсткий банківський контроль з метою виявлення сумнівних фінансових операцій»; «Контроль проводиться з метою оцінки ефективності навчального процесу».
Так само й в інших випадках. Навіщо потрібен контроль за сплатою податків? Аби з’ясувати, чи своєчасно та сповна їх сплачують. Яка мета контролю за утриманням будинків? Дізнатися, чи відповідно до вимог це роблять. Що покликаний забезпечити контроль за слововживанням? Виявити, чи належно й доречно мовні одиниці вживаються.
Тому чимось несосвітенним видаватиметься «контроль за повною чи своєчасною сплатою податків», «...за належним утриманням житла», «...за правильним слововживанням». Якщо наперед відомо, що податки сплачують своєчасно та в повному обсязі, будинки утримують як слід, а слова вживають безпомильно, то ніякі перевірки просто не потрібні.
У цьому ж дусі мусимо розглядати й «контроль за цільовим витрачанням». Якщо заздалегідь визначено, що те витрачання є саме цільовим, то яка необхідність у тому контролі?
Розсудливість підказує, що мало би бути з точністю до навпаки — контроль за витрачанням аліментів, аби виявити, чи цільовим воно є, чи насправді гроші не використовують на інші потреби.
Отже, убачається, що назву ст.186 СК належало б видозмінити: «Контроль органу опіки та піклування за витрачанням аліментів». Також годилося б переписати й перше речення цієї статті, вказавши, що «контроль за витрачанням аліментів здійснюється з метою з’ясування, чи цільовим воно є».
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!