Луценка залишили під вартою для швидшого ознайомлення зі справою
Над «чесним» ім’ям колишнього головного міліціонера країни вкотре нависла загроза. Щоправда, Юрію Луценку не звикати, він часто опинявся в епіцентрі скандалів. Разом зі своїми колишніми колегами-урядовцями екс-міністр внутрішніх справ не уникнув колективної «посадки». Йому, як і решті екс-посадовців, довелося відчути на собі загострене почуття справедливості, яке останнім часом демонструють у Генеральній прокуратурі. Для нього теж знайшлася кримінальна справа, яка швидко «розростається».
Притулок за гратами
Ю.Луценко опинився під щасливим №7 у чорному списку обвинувачених високопосадовців і чи не першим в історії країни мі¬ністром внутрішніх справ, хоча й колишнім, який потрапив за грати.
Наприкінці грудня Печерський райсуд м.Києва відправив Ю.Луценка в СІЗО на два місяці, задовольнивши таким чином подання ГПУ. В останній переконували, що під пильним наглядом він не уникатиме слідства, активніше читатиме томи кримінальної справи й не порушуватиме таємницю слідства. Натомість Ю.Луценко у своїй техніці читання не сумнівається, мовляв, «щодня приходив і читав приблизно по 150 сторінок». Щоправда, за інформацією правоохоронців, станом на 22 грудня екс-міністр ознайомився лише з 18 сторінками справи, яка налічує 20 томів.
Втім, не факт, що за гратами він виявить більшу зацікавленість і швидше ознайомлюватиметься з матеріалами.
Також його арешт навряд чи гарантуватиме збереження таємниці слідства. Завдяки анонімним джерелам деякі подробиці можуть і надалі з’являтися на сторінках ЗМІ.
Тому більш логічною причиною арешту видається ймовірне зникнення Ю.Луценка з поля зору слідства. Тим паче що випадків таких зникнень було предостатньо. За деякою інформацією, колишній очільник МВС готував план втечі. Про його бажання кудись податися говорив прокурор Євген Зінченко.
Соратники колишнього головного міліціонера й сам Ю.Луценко визнають, що можливості для втечі були. «Дійсно, мені мої закордонні колеги пропонували полі¬тичний притулок. Але я відмовився», — переконував Ю.Луценко. Можливо, він не очікував на такий перебіг подій і сподівався залишитися на волі. Сам же арештант запевняє, що підставив би так званих військовополонених, які потрапили в немилість до влади. Утім, сидіти зі своїми «колегами» йому вже набридло.
Екс-урядовець звернувся до суду з апеляцією про зміну запобіжного заходу з арешту на підписку про невиїзд. Попри докази його захисту, що Ю.Луценко не давав приводу для арешту, 5 січня Апеляційний суд столиці залишив остан¬нього під вартою.
«Арешт — це єдиний спосіб забезпечити належну поведінку підсудного», — заявив обвинувач.
Як поінформував заступник Генпрокурора Євген Блажівський, наразі Ю.Луценко перебуває в камері для осіб, які потребують додаткових заходів безпеки, спростувавши таким чином інформацію, нібито його відправили до довічно засуджених.
За словами омбудсмена Ніни Карпачової, умови тримання біль-менш нормальні. З сусідами по камері йому теж пощастило. Колишні прокурорський та міліцейський працівники, схоже, ідеальна компанія для екс-міністра.
Справи ростуть
Наразі Ю.Луценко фігурує в трьох кримінальних справах. До 27 грудня в списку його злодіянь нараховувалися обвинувачення у скоєнні злочинів, передбачених ч.5 ст.191 («заволодіння майном в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб») та ч.3 ст.365 КК («перевищення службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки»).
Згодом з’явилося повідомлення, що ГПУ порушила проти екс-міністра ще одну кримінальну справу — за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.364 КК («Зловживання владою або службовим становищем»), що тягне за собою ув’язнення від 5 до 10 років із позбавленням права обій¬мати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років, із конфіскацією майна.
За інформацією адвоката Ю.Луценка, останньому пред’явлене обвинувачення у зловживанні владою за новою кримінальною справою, порушеною в результаті розслідування справи про отруєння Віктора Ющенка. Його підзахисному нібито інкримінується протизаконне поновлення кримінальної справи щодо одного з підозрюваних в отруєнні колишнього Президента. Отже, цілком імовір¬ний і подальший «приріст» обвинувачень.
Прибічники екс-урядовця й сам арештант переконують, що мотиви його переслідування суто політичні. Утім, не виключено, що це свого роду «відплата» за ті часи, коли колишній головний міліціонер активно вдавався до так званих помаранчевих репресій. Згадується добре відомий закон бумерангу, коли розплата за скоєне невідворотна.
Тетяна КУЛАГІНА
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!