Одна година з радою

Що в міжнародних експертів викликає сумніви в доброчесності кандидатів

За перші 5 засідань члени громадської ради міжнародних експертів зажадали проведення спільних зібрань стосовно 49 претендентів до Вищого антикорупційного суду зі 113, які залишилися в наявності. Що ж викликало перестороги в іноземців щодо доброчесності кандидатів?

Голосування аватаркою

Оперативність, з якою працюють 6 членів ради, вражає не тільки голову Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергія Козьякова, а й тих, хто бере участь у конкурсі або спостерігає за ним. Тим більше що в Києві присутні тільки 3 члени ради: Ентоні Гупер, Мір’яна Трайковська і Тед Зажечни. Решта працювали (або не працювали) в режимі відеоконференції. І, схоже, це вже набуває ознак сталої практики.

Адже, наприклад, Лорна Маклін Гарріс заздалегідь попереджала, що віддає перевагу роботі вдома. А суддя Верховного суду Литви Аурелійус Гутаускас навряд чи залишить основне місце роботи заради тимчасового «підробітку». Тож їхня присутність на засіданні позначалася або аватаркою, або просто літерами «AG». Флемінг Денкер 4-е засідання проігнорував, і головуючий не озвучив причин його відсутності.

На самі засідання витрачається не більш як 1,5 год. з урахуванням часу, необхідного на послідовний переклад, та перерв перед голосуванням. А на 5-е, що відбулося 15 січня, взагалі вистачило 7,5 хв.

Рішення про те, чи виносити кандидатуру певного претендента на розгляд спільного із ВККС засідання, приймається шляхом оголошення прізвища члена ради та слова «Yes». У випадку дистанційного волевиявлення для зовнішнього спостерігача залишається загадкою, чи це промовляє член ради, чи його помічник вмикає програвач із заздалегідь записаною фразою. Щоправда, під час трансляції перших двох засідань на екран виводилося і відео представника ГРМЕ, який працює дистанційно, але потім вирішили обмежитися аудіозв’язком.

Власне, лише перша зустріч викликала бодай якийсь інтерес: трансляцію подивилися 1,2 тис. глядачів. Потім популярність стрімко впала, і 11 січня за перебігом роботи ради спостерігали понад 300 осіб. Якими ж були претензії до кандидатів, озвучені під час 4-го засідання?

Дев’ять «недругів» доброчесності

Перший кандидат, стосовно якого доповідав Е.Гупер, — Вікторія Ж. (тут і далі прізвища претендентів не вказуються, оскільки, як зауважують експерти, статус самої ради не визначений, отже, не зрозуміло, чи підпадають оприлюднені на її засіданні твердження під публічні висловлювання посадової особи).

«Я не зачитуватиму повністю всю інформаційну записку, але я дійшов обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критеріям, викладеним у ч.1 ст.8 закону, з огляду на таке», — розпочав доповідач. Виявилося, що сумніви в її доброчесності в нього викликали «дописи і коментарі, які вона робила стосовно наявних і потенційних кримінальних проваджень».

Які саме висловлювання не сподобалися серу Гуперу — залишилося загадкою. Як і прізвища авторів інформаційної записки, на підставі якої він дійшов таких висновків. Якщо ви очікували, що далі будуть якісь приклади, то помилилися.

«Гріхи» Романа Г., про які розповів А.Гутаускас, зводилися до того, що він вчасно не надав відповідей на запитання, які йому надіслали. Це і стало підставою для його потрапляння у «спеціальний» список. А Юрій Ю. не переконав А.Гутаускаса у законності походження коштів для набуття власності — він не надав члену ради підтверджувальних документів.

Олександру С. поставили за провину той факт, що він безробітний після звільнення з посади судді, отже, не має доходів. За його словами, живе на щомісячні виплати у вигляді позики від свого брата, котрий мешкає в Росії. Е.Гупер висловив сумнів у правдивості такого твердження, що, на його думку, свідчить про недоброчесність кандидата.

Претензії до Олександра І. зводилися до його діяльності у 2016—2017 рр. як юриста. У 2016-му він представляв інтереси у кримінальних провадженнях 15 клієнтів, а у 2017-му — ще одного. Проте не вказав доходів від такого представництва у податкових деклараціях. А приховування такої інформації, на думку Т.Зажечни, не відповідає критерію доброчесності.

Адвокат Анна Н., на переконання Е.Гупера, завинила тим, що її активи не відповідають доходам, які задекларовані як нею особисто, так і її тепер уже колишнім чоловіком. За який період порівнювалися доходи та коли набувалися ці активи — він не уточнив. У декларації ж єдиним «дивним» об’єктом є Тоyоtа Camry, придбана у 2007 р. за 2 млн грн. За такі гроші при курсі 5,05 грн./$ в ті часи можна було і Maybach купити.

У судді Руслана Б., як вважає М.Трайковська, із доброчесністю теж не все гаразд. Бо в лютому 2014-го він спромігся придбати автомобіль Skoda Superb 1,8 2012 р.в. за ціною, яка суттєво менша, ніж ринкова. В декларації вказана вартість 50% його частки — 71,2 тис. грн., тобто це близько $18 тис. за все авто. Тож або доповідач не вміє рахувати, або вважає, що курс весь час був 28,0 грн./$.

Схоже, у ГРМЕ М.Трайковська спеціалізується на вартості машин. Адже, на її думку, суддя Олеся К., яка змагається за посаду в апеляційній палаті ВАКС, також занизила вартість авто. Мовляв, не міг Lexus ES350 з 5-річним пробігом коштувати у 2012 р. майже 100 тис. грн., або $12,5 тис. Звісно, на авторинку могли просити за аналогічну модель і $25 тис. — усе залежить від продавця й стану машини.

Не сподобалися М.Трайковській пояснення судді Юрія К. щодо незадекларування квартири і гаража, а також його поведінка під час спілкування із журналістами.

А суддя Андрій Я. нині перебуває під слідством за підозрою у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 Кримінального кодексу. Той факт, що справу відкрили ще у березні 2013 р., членів ради не збентежив.

Невідомі джерела

Загалом на цьому засіданні ГРМЕ поставила під сумнів доброчесність 18 кандидатів. З огляду на обізнаність у нюансах їхнього життя і діяльності виникає запитання щодо джерел, з яких черпають відомості члени ради. Доповідаючи щодо «свого» кандидата, Т.Зажечни прямо зазначив: «Я проаналізував інформацію, що була надана громадській раді». Є підстави припускати, що йдеться не лише про особові справи кандидатів, які передала ВККС.

Добре, якщо ці перестороги не виявляться стрясанням повітря задля демонстрації прискіпливості членів ГРМЕ. Хоча принаймні у половині наведених прикладів усе так і виглядає.

Утім, у кандидатів залишаються примарні шанси переконати у своїй доброчесності учасників спільних засідань (стосовно цих претендентів вони призначені на 23 та 24 січня). Проте, як відомо, для цього насамперед потрібно, аби принаймні 3 члени ГРМЕ змінили свою попередню думку. Адже навіть одностайна підтримка членів ВККС не зарадить — кандидата знімуть з перегонів. Натомість з огляду на відсутність будь-яких запитань у членів ради під час власних засідань і одностайні голосування вони цілком довіряють думці одне одного.

Утім, планка, яку встановила рада, коли найдрібніші претензії тлумачаться як недоброчесність, може врешті-решт залишити комісію без роботи. Або все зупиниться тоді, коли кількість претендентів зрівняється із кількістю вакансій...