Порушення кримінальних проваджень за недостовірне декларування та незаконне збагачення без висновків НАЗК незаконне — суд
На днях Шостий апеляційний адміністративний суд залишив в силі рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.10.2018, яким було відмовлено в задоволенні позовів ГО «Український суспільно-правовий рух: демократія через право» та ГО «Всеукраїнське об'єднання «Автомайдан» до Національного агентства з питань запобігання корупції про скасування Роз’яснення НАЗК від 08.12.2017 №1375 (справа №826/1160/18).
Як вбачається з тексту роз'яснення, мотивом його прийняття було звернення нардепа, в якому останнім вказувалось на вибірковий характер кримінальних переслідувань та наявність стійкої неправомірної тенденції внесення правоохоронними органами відомостей за статтею 366-1 (декларування недостовірної інформації) та статтею 368-2 (незаконне збагачення) Кримінального кодексу України до Єдиного реєстру досудових розслідувань стосовно осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, без жодних перевірок та відповідних висновків Національного агентства.
На думку НАЗК, основним джерелом обставин, які свідчать про декларування недостовірної інформації чи незаконне збагачення можуть бути лише висновки, викладені в рішенні Національного агентства за результатами повної перевірки декларації. Проте такі висновки не є автоматичним підтвердженням вчинення особою кримінального правопорушення.
З огляду на що, у зазначеному Роз’ясненні, Національне агентство вказало, що початку досудового розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтею 366 -1 та статтею 368- 2 Кримінального кодексу України обов’язково має передувати:
здійснення Національним агентством з питань запобігання корупції повної перевірки декларації відповідної особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
встановлення за наслідками такої перевірки фактів порушення антикорупційного законодавства, а саме: декларування недостовірної інформації та ознак незаконного збагачення, з наявністю підстав для притягнення особи до адміністративної чи кримінальної відповідальності;
відображення цих фактів у відповідному рішенні Національного агентства, складеному за наслідком здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Проте Національне антикорупційне бюро такій ініціативі НАЗК не зраділо.
Майже одразу НАБУ зробило гучну заяву, що ухваливши згадане рішення, НАЗК не лише вийшло за межі своїх повноважень, намагаючись змінити визначений Кримінальним процесуальним кодексом України порядок початку досудового розслідування, а й фактично перейняло повноваження Конституційного Суду України.
Хоча тут варто зазначити, що після судової реформи Конституційний суд вже не має повноважень офіційного тлумачення законів України. А доводи опонентів про вибіркових підхід Бюро щодо порушення кримінальних проваджень за статтями 366-1 та 368-2 КК НАБУ власне ніколи і не заперечувало.
Окремо необхідно наголосити, що Національне антикорупційне бюро України, по отриманні заяви про вчинення злочину, передбаченого статтею 366-1 Кримінального кодексу України, часто само передає дане питання на розгляд до Національного агентства з питань запобігання корупції без внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Про це свідчать відповідні ухвали судів, що містяться в Єдиному реєстрі судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64085270; http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/63956088).
Так чому ж НАБУ порушує кримінальні провадження щодо одних осіб без висновків НАЗК, а щодо інших направляє заяви про злочин для перевірки в Агентство? І що ж спочатку - курка чи яйце?
В цьому контексті варто пригадати, що вищенаведену позицію, висловлену у Роз’ясненні НАЗК, підтримують і у парламентському комітеті з питань регламенту.
Так, розглядаючи подання Генерального прокурора про притягнення до відповідальності народного депутата Сергія Дунаєва, якого правоохоронці підозрювали у декларування завідомо неправдивих відомостей, Комітет звернув увагу, що згідно із законом «Про запобігання корупції», єдиний суб’єкт, повноважний перевіряти дані, вказані в деклараціях, — це Національне агентство з питань запобігання корупції. Тільки воно може в разі виявлення недостовірних відомостей письмово повідомити про такий факт керівника відповідного органу чи юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб’єкт декларування, та спеціально уповноважені суб’єкти у сфері протидії корупції.
З огляду на це члени комітету дійшли висновку, що відомості за ознаками кримінального правопорушення за ст.366-1 КК могли бути внесені до ЄРДР виключно на підставі перевірки декларацій, проведеної НАЗК. Натоміть відповідні дані потрапили до реєстру ще наприкінці 2016 року, тобто майже за рік до проведення перевірки. Адже наявність ознак злочину в діях нардепа С.Дунаєва констатовано в рішенні агентства, датованому 13.10.2017 №958.
При цьому комітет послався на позицію Верховного Суду, який наголосив: здійснення контролю та перевірки декларацій, зокрема достовірності й повноти зазначених у ній відомостей, належить до виключної компетенції НАЗК (постанова від 11.04.2018 у справі №814/886/17).
Таким чином, регламентний Комітет зазначив, що у контексті вимог ст.214 Кримінального процесуального кодексу України відомості в цій справі могли бути внесені до ЄРДР не раніше 13.10.2017, а не задовго до прийняття агентством цього рішення. Таким чином, законодавець наголосив, що внесенню відомостей до ЄРДР за ст.366-1 КК має передувати висновок НАЗК.
Враховуючи викладене, можна припустити, що така непослідовність та вибірковість органів досудового розслідування, як власне і повідомлення підозр за статтями 366-1 та 368-2 КК без відповідних висновків НАЗК, щонайменше викличе питання і поставить під сумнів дії правоохоронців по вказаних справах в суді.
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!