Один у мережі не воїн

Україна не експериментуватиме з оброком на Google без позицій ОЕСР

Не маючи прозорих механізмів оподаткування ІТ-сфери, Україна недоотримує гроші в бюджет. Однак, розуміючи глобальний масштаб проблеми, законодавець не запроваджуватиме змін доти, доки ОЕСР не оприлюднить своїх рекомендацій.

Про те, як розробити податковий алгоритм для ІТ-бізнесу та не загальмувати його розвиток, експерти подискутували під час First Tax Digital Forum, організованого International Fiscal Associftion, Національною асоціацією адвокатів України, Палатою податкових консультантів та Асоціацією податкових радників.

За словами директору Центру трансфертного ціноутворення в Інституті австрійського та міжнародного податкового права Рафаеля Петруччі, розробляючи механізми оподаткування, слід ураховувати кілька нюансів.

По-перше, не можна запроваджувати пільги для цифрових бізнесів тільки тому, що вони є цифровими. По-друге, кожен бізнес є унікальним, тож і модель оподаткування має йому відповідати. Бездумне копіювання податкових алгоритмів не принесе користі ні підприємцям, ні фіскальним органам. По-третє, необхідно визначити, що є джерелом вартості ІТ-бізнесу, тобто із чого стягуватиметься податок.

Залежно від спрямованості цифрової компанії, природа даних, які генерують вартість, буде різна. Наприклад, для соціальних мереж цінність матимуть поширення особистих дописів та вподобання користувачів, тоді як для електронних магазинів особисті дописи не суттєві.

Після встановлення джерела вартості слід визначити й оподаткувати постійне представництво. Один напрям європейської практики зводиться до того, що постійне представництво (тобто країна, в якій оподатковуватиметься бізнес) визначається за місцем, де генерується вартість.

Що ж робити, якщо таких країн кілька?

Наприклад, величезний цифровий ринок Amazon має в Україні тисячі користувачів, які генерують вартість. Однак чи може він оподатковуватися в Україні? Вирішити це питання покликаний інший напрям європейської практики, відповідно до якого бізнес оподатковується там, де перебувають його основні потужності.

Однак різні підходи в різних країнах шкодять інтересам компаній, тому сьогодні питання всесвітньої уніфікації податкових алгоритмів є надзвичайно актуальним.

За словами заступника міністра фінансів Сергія Варланова, розробити базову концепцію оподаткування Організація економічного співробітництва і розвитку спробувала в 2017 році. Ця концепція полягала у запровадженні непрямого оподаткування джерела виплат. Однак у 2018-му, в процесі опрацювання цього механізму, стало зрозуміло, що він не є досконалим. Розробники прийняли рішення про зміну підходів і сподіваються презентувати концепцію оподаткування вже наступного року.

У свою чергу Україна не поспішатиме з власними напрацюваннями, а дочекається уніфікованих механізмів. Тож законодавчих змін до оголошення результатів роботи ОЕСР не буде.

КОМЕНТАР ДЛЯ «ЗіБ»

Чи вноситимуться зміни до податкового законодавства у сфері IT-технологій?

Валентин ГВОЗДІЙ,
заступник голови Національної асоціації адвокатів України, керуючий партнер ЮФ «GOLAW»:

— Оподаткування послуг у сфері ІТ, які ідуть на експорт, відрізняється від оподаткування послуг, що надаються в межах країни. Для ІТ-компаній ПДВ є навантаженням у вигляді транзиту коштів, адже у них немає витрат, як, скажімо, у виробництва чи ритейлу. Фактично це інтелектуальний продукт, який створюється з нуля.

Сьогодні багато ІТ-компаній намагаються зменшити витрати на сплату податків. Вони укладають договори з ФОП, які сплачують 5% від свого доходу. Причому, незважаючи на те що ФОП працюють в офісах на території України, винагороду вони отримують від іноземних компаній.

Якби компанії наймали працівників, а не ФОП, їм доводилося б сплачувати 22% ЄСВ і 18% ПДФО. А це, враховуючи, що деякі ІТ-компанії налічують 1000, 2000, а то й 3000 працівників, зовсім інші суми.

Очевидно, і державу, і компанії влаштовує ситуація, за якої перша отримує невеликі, однак гарантовані надходження до бюджету в розмірі 5% від доходів ФОП, а другі економлять на сплаті податків. Та чи сприяє це розвитку галузі? Припускаю, що в пригоді став би прозорий пільговий механізм оподаткування, прийнятний для всіх учасників правових відносин.

Однак найближчим часом на такий механізм очікувати не варто, адже бюджет-2019 уже прийнятий і, наскільки мені відомо, жодних пільг у царині ІТ там не передбачено.

Наталія БЛАЖІВСЬКА,
президент International Fiscal Association Ukraine, суддя:

— В IFA ми розуміємо, що Україна має великий економічний і бюджетний потенціал в IT-сфері, яка може стати потужною силою для розвитку держави. Сьогодні в Україні багато говорять про такі явища, як майнінг криптовалюти, блокчейн-технології та інші новинки. Однак правда полягає в тому, що національне податкове законодавство виявилося не готовим до динамічного розвитку інформаційних технологій і викликів, які принесла диджиталізація економіки.

Це не є суто українською проблемою. Відставання законодавства від розвитку цифрових технологій характерне для всього світу. Скажімо, у Великій Британії чудово розуміють, що врегулювання оподаткування диджитал-сфери на національному рівні не може бути ефективним. Цю проблему слід вирішувати глобально, створюючи універсальні правила гри.

Сьогодні стає очевидним, що ця проблема вийшла за межі механізмів BEPS, які були прописані ОЕСР у 2015 році. У звіті останньої «Податкові аспекти диджиталізації економіки» йдеться про податковий нексус, над яким міркують країни із сильною економікою.

Якщо Україна належно і вчасно долучиться до спільної роботи щодо врегулювання проблеми, то може стати активним учасником цього процесу.

Саме тому на форум ми запросили представників ІТ-бізнесу. Важливо, щоб влада почула його до того, як прийме рішення про регулювання та оподаткування нових технологічних явищ та процесів.