Представляємо огляд найважливіших правових тем тижня, про які можна прочитати в новому випуску газети Закон і Бізнес N 47. 24 - 30 листопада 2018 року.
Приймаючи нову редакцію Кримінального процесуального кодексу 2012 р., законодавець намагався привести національний процес у відповідність до європейських стандартів дотримання принципу верховенства права. На практиці ж виявилося, що написати текст документа простіше, ніж змінити засади діяльності вітчизняних правоохоронних органів. Про те, як використати положення кодексу на користь клієнта та як дисциплінувати процесуальних опонентів, розповідає керуючий партнер адвокатського об’єднання «Могильницький і партнери» МАКСИМ МОГИЛЬНИЦЬКИЙ.
Законопроекти, покликані впровадити інститут медіації, з’явилися ще у 2015 р. Їхні автори підкреслювали важливість приведення законодавства України у цій сфері у відповідність з європейськими стандартами та практикою. Однак парламентарі досі не розглянули жодного з проектів. Утім, це не заважає активному розвитку української медіації. Про особливості цього виду альтернативного врегулювання спорів та етичний бік роботи адвоката в медіації розповів адвокат, медіатор, партнер ТОВ «Юридичне бюро Сергєєвих», віце-президент Української академії медіації Світлана СЕРГЄЄВА.
Якщо заборонено, але дуже кортить, то можна. Майже за таким правилом сьогодні звільняють суддів, які з тих чи інших причин невдало пройшли процедуру кваліфікаційного оцінювання. У відповідь законники знаходять нові аргументи та зачіпки, аби залишитися в мантіях. Чи є шанс уберегтися від звільнення за поданням ВККС, читайте у статті «Стратегія спротиву».
Рішення Пленуму Верховного Суду щодо посадових окладів суддів було прийнято позапланово, проте одноголосно. Думка лише одного судді переважила ініціативу щодо звернення до «конституційників» з питання демографічного реєстру. І не всім сподобалась інструкція для помічників. Одним словом, зібрання вийшло революційним. Як проходив Пленум, читайте у матеріалі «Планета Пленуму».
Рада суддів визначила квоту делегатів на з’їзд від апеляційної інстанції, сказала своє слово щодо проекту №9258 і врегулювала порядок всеохоплюючого сканування справ. Але цей короткий синопсис засідання не передає того, як шукали вихід із глухих кутів реформи. Докладніше — у статті «Доповнити, прийняти й довести».
Рівень довіри до судової системи не перестає зростати. Серед громадян він становить 16%, а серед юристів — 41%. Однак експерти вважають цей результат незадовільним і закликають долучатися до покращення реноме Феміди адвокатів, журналістів і навіть законотворців.
Про результати опитування та хто відповідальний за формування довіри до Феміди, дізнаєтесь у матеріалі «Відсотки сподівань».
Спершу законниця заборонила одній зі сторін використовувати докази на власний захист. Потім, проігнорувавши закінчення строку власних повноважень, відпустила на волю сотню мільйонів гривень, що були під арештом. За такі дії поплатилася посадою. Про те, як ВРП звільнила суддю, яка захистила персональні дані особи, читайте у матеріалі «Доля великих грошей».
Слово не горобець, вилетить — не спіймаєш. Особливо в добу Інтернету. А бути патріотом одночасно двох держав, що воюють між собою, та підтримувати дві протилежні позиції — небезпечно. Про те, як Прокуратура завела справу на суддю, який не відразу визначився, чий Крим, читайте у статті «Речові докази зради».
Часто сторона обвинувачення розсекречує результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій та залишає поза увагою документи, що є підставами для їх проведення. Однак саме дослідження таких документів стороною захисту, судом може виявити порушення, допущені під час проведення НС(Р)Д. Чому результати НС(Р)Д не будуть доказами без розсекречування дозволів на їх проведення, розповіли МИКОЛА ПОГОРЕЦЬКИЙ, завідувач кафедри правосуддя юридичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка, д.ю.н., професор та ОЛЕКСАНДР СТАРЕНЬКИЙ, асистент кафедри правосуддя юридичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка, к.ю.н.у матеріалі «Цілком таємно для захисту».
20 листопада новому Кримінальному процесуальному кодексу виповнюється 6 років. Водночас за останні роки до нього було внесено понад півсотні змін. Які з них погіршили процедуру з погляду сторони захисту, а які могли б удосконалити положення кодексу, проаналізував АНДРІЙ ПРИСЯЖНЮК, помічник адвоката АО «Barristers» у статті «Тенденція вдосконалення».
Як повідомляв «ЗіБ», із 7 лютого наступного року набуде чинності закон «Про валюту і валютні операції». Водночас регулятор уже готує нормативно-правові акти, необхідні для його реалізації, та заздалегідь оприлюднює їх проекти. Як здійснюватимуться валютні операції, розповіла ВІТАЛІЯ КАРГОВА, адвокат, радник Ader Haber у матеріалі «Готівка не знатиме кордонів».
В Україні однією з найпопулярніших організаційно-правових форм для ведення бізнесу є товариство з обмеженою відповідальністю. Якщо співпраця проходить спокійно та гармонійно, зазвичай для нормальної роботи вистачає стандартного документа — статуту. Проте, на превеликий жаль, досить часто на практиці трапляються й інші випадки — партнери не можуть дійти згоди в ключових питаннях, і, як результат, корпоративний конфлікт не просто ускладнює роботу компанії, а й подекуди взагалі блокує її діяльність. І тут головне — запобігти йому або передбачити шляхи його розв’язання. Як правильно прописати корпоративний договір, розповіла КАТЕРИНА СПИРИДОНОВА, адвокат, партнер ЮК «Боссом груп» у статті «Укладати не можна вичікувати».
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!