Держава не вправі відмовитися від надання безоплатних медичних послуг. Адже це звужує права українців на гарантовану Конституцією охорону здоров’я та лікарську допомогу. На цьому наголошується у поданні, яке почав розглядати Конституційний Суд.
Народні депутати поставили під сумнів у цілому закон «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19.10.2017 № 2168–VІІІ. Ним запроваджено новий підхід до фінансування державних та комунальних медичних закладів.
Зокрема, у поданні до КС наголошується на неприпустимості обмеження у держбюджеті видатків лише на надання «необхідних медичних послуг». Такий термін, з одного боку, є юридично невизначеним, а з іншого — дозволяє регулювання обсягів безоплатної медичної допомоги за межами закону. Тобто суперечить стст.22, 49, 64 Конституції.
Прикметно, що у 2002 році КС уже давав тлумачення ч.3 ст.49 Конституції. Тоді наголошувалося, що медична допомога у державних та комунальних закладах має надаватися всім громадянам у повному обсязі, тобто «задовольняти потреби людини у збереженні або відновленні здоров’я». І ні про який її «гарантований рівень», що застосували автори нинішньої медичної реформи, не може йти і мови.
Тож апологетам нововведень навряд чи вдасться знайти виправдання своїм ідеям ні з позиції верховенства закону, ні з точки зору верховенства права.
Матеріали за темою
Влада допоможе іспанцям краще бачити
04.02.2024
В Києві знайшли ботулізм у рибних консервах
24.01.2024
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!