Непереконливе роз’яснення

Ухвала ДП ВРП про відмову у відкритті дисциплінарного провадження не може бути самостійним предметом судового розгляду. Такий висновок зробив ВС в постанові №800/507/17 , текст якої друкує «Закон і Бізнес».

Верховний Суд

Іменем України

Постанова

14 червня 2018 року                         м.Київ                                №800/507/17

Велика палата Верховного Суду у складі:

головуючого — судді КНЯЗЄВА В.С.,
судді-доповідача — САПРИКІНОЇ І.В.,
суддів: АНТОНЮК Н.О., БАКУЛІНОЇ С.В., БРИТАНЧУКА В.В., ГУДИМИ Д.А., СИТНІК О.М., ЗОЛОТНІКОВА О.С., КІБЕНКО О.Р., ЛОБОЙКА Л.М., ЛЯЩЕНКО Н.П., ПРОКОПЕНКА О.Б., РОГАЧ Л.І., ТКАЧУКА О.С., УРКЕВИЧА В.Ю., ЯНОВСЬКОЇ О.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Особи 3 на ухвалу Верховного Суду у складі суддів Касаційного адміністративного суду від 20.02.2018 у справі за позовом Особи 3 до Вищої ради правосуддя про скасування ухвали та зобов’язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИЛА:

У листопаді 2017 року Особа 3 звернувся до Вищого адміністративного суду з позовом до ВРП, в якому просив скасувати ухвалу першої дисциплінарної палати ВРП від 12.10.2017 №3279/1дп/15-17 про відмову у відкритті дисциплінарного провадження стосовно суддів Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Особи 14, Особи 15 та Особи 16.

ВАС ухвалою від 17.11.2017 відмовив у відкритті провадження за п.1 ч.1 ст.109 КАС (у редакції, чинній на момент постановлення цієї ухвали), оскільки таку заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

5.12.2017 Особа 3 звернувся із заявою про роз’яснення ухвали ВАС від 17.11.2017 та просив роз’яснити йому, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд цієї справи.

Ухвалою КАС від 20.02.2018 задоволено заяву Особи 3 та роз’яснено позивачу, що рішення ДП ВРП не підлягає оскарженню в судах, а підлягає оскарженню виключно до ВРП. Крім того, суд зазначив, що на момент звернення позивача із відповідною позовною заявою до ВАКС як до суду першої інстанції могли бути оскаржені, зокрема, акти ВРП, а не її дисциплінарної палати.

Не погодившись із таким судовим рішенням, Особа 3 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду його заяви до КАС у складі ВС.

Обґрунтовуючи свої доводи, скаржник зазначає про невідповідність ухвали суду першої інстанції засадам верховенства права, оскільки висновок КАС про те, що рішення ДП ВРП не підлягає оскарженню в судах, а підлягає оскарженню до ВРП, суперечить нормам стст.55, 124 Конституції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та надані на противагу їм аргументи ВРП, ВП ВС дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч.1 ст.170 КАС (у редакції, чинній на момент звернення), якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, ухвалою роз’яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Виходячи з приписів вказаної норми, підстави для роз’яснення судового рішення існують тоді, коли постанова чи ухвала суду є незрозумілою, без такого роз’яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Отже, роз’яснення судового рішення є за своєю суттю одним зі способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що:

• терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають у законодавстві;

• такі терміни чітко відповідають поняттям, які вони позначають;

• текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.

Судове рішення не повинне містити положень, які суперечили б або виключали одне одного, ускладнюючи чи унеможливлюючи його виконання.

Задовольняючи заяву Особи 3, КАС роз’яснив право позивача на оскарження рішення ДП ВРП виключно до ВРП за наявності відповідного дозволу на таке оскарження.

ВП ВС не погоджується з таким твердженням суду першої інстанції з огляду на таке.

У ч.2 ст.45 закону «Про Вищу раду правосуддя» від 21.12.2016 №1798-VIII передбачено, що рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи ухвалюється дисциплінарною палатою та оскарженню не підлягає.

Разом з тим у розумінні стст.51, 52 закону №1798-VIII оскарженню до ВРП підлягає виключно рішення дисциплінарного органу ВРП, прийняте за результатами розгляду скарги на дії судді по суті. Право на таке оскарження має суддя, щодо якого було ухвалено відповідне рішення.

З викладених законодавчих приписів можна зробити висновок, що ухвала дисциплінарної палати від 12.10.2017 №3279/1дп/15-17 про відмову у відкритті дисциплінарного провадження стосовно суддів Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська Особи 14, Особи 15 та Особи 16 не може бути самостійним предметом судового розгляду.

Водночас ВП ВС зазначає, що поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Аналогічна позиція висловлена Великою палатою ВС у постановах від 15.02.2018 у справі №П/800/526/17 та від 22 .03.2018 у справі №П/9901/135/18.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що Особа 3 має право оскаржити ухвалу дисциплінарної палати про відмову у відкритті дисциплінарного провадження до ВРП, є помилковим, оскільки така ухвала взагалі не підлягає оскарженню заявником до суду.

Оскільки право роз’яснення судового рішення належить лише суду, який постановив відповідне рішення, у ВП ВС відсутні такі повноваження, а тому ухвалу КАС від 20.02.2018 слід скасувати, а справу направити до КАС для продовження розгляду заяви Особи 3 про роз’яснення ухвали ВАС від 17.11.2017.

Ураховуючи викладене та керуючись стст.242, 254, 266, 315, 320, 322 Кодексу адміністративного судочинства, ВП ВС

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Особи 3 на ухвалу Касаційного адміністративного суду від 20.02.2018 задовольнити частково.

Ухвалу КАС від 20.02.2018 скасувати, а справу направити для продовження розгляду заяви Особи 3 про роз’яснення ухвали ВАС від 17.11.2017 до Касаційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.