Наслідком реформування ЄСПЛ може стати зникнення стимулів для розвитку української правової системи
Сьогодні механізм європейської системи захисту прав людини зазнає значних змін. У цьому контексті особливий інтерес суспільства викликають процеси реформування Ради Європи та Європейського суду з прав людини. Вчені мають на дану проблему як скептичні, так і оптимістичні погляди.
Не допустити згортання діяльності РЄ
Реформи, що виникають у сучасній «архітектурі» європейської інтеграції, зокрема трансформація ЄСПЛ та РЄ, вимагають переосмислення іншими регіональними європейськими організаціями перспектив своєї діяльності. Ці та інші питання обговорили на науково-практичному семінарі «Рада Європи: проблеми реформування». Його учасники розглянули низку питань щодо політичних та інституційних аспектів нинішнього етапу реформування РЄ та Євросуду.
Від скептиків виступив завідувач Центру порівняльного правознавства Інституту держави і права ім. В.М.Корецького НАН України Олексій Кресін. Він зазначив, що одним з головних чинників згортання цілих напрямів подальшого реформування пострадянських і постсоціалістичних країн Європи може стати втрата актуальності значною частиною права РЄ через визнання конвенцій неефективними чи через ослаблення механізму забезпечення їх функціонування. «Сьогодні відбувається активне зменшення ролі РЄ в євроінтеграційних процесах. Елементом можливої стратегії України має стати стимулювання появи консолідованої позиції тих 20 країн — членів РЄ, які не входять до Європейського Союзу (принаймні пострадянських і постсоціалістичних), щодо подальшого реформування РЄ і недопущення звуження чи згортання її діяльності», — відзначив О. Кресін.
Учені наголошують, що українська правова система багато в чому розвивається завдяки зовнішнім стимулам, і в разі припинення діяльності РЄ їх кількість поступово зменшуватиметься, тому що зникатимуть структури, які слідкують за застосуванням тих чи інших конвенцій, а згодом перестануть існувати й самі конвенції.
Чи зможе ЄСПЛ зменшити потік скарг?
Дещо іншу точку зору щодо питання реформування РЄ висловила доцент кафедри порівняльного правознавства Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т.Шевченка Алла Федорова. Вона зазначила, що звуження діяльності РЄ не повинне зачепити Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та її контрольний механізм, тому що йдеться лише про його реформування. «Річ у тім, — говорить учена, — що всі питання, які виникали раніше та знайшли відображення в трьох попередніх деклараціях (Інтерлакентській, Ізмірській і Брайтонській), актуальні й дотепер, незважаючи на всі зусилля, які були докладені».
Найактуальнішою є проблема величезного потоку скарг до ЄСПЛ. І кроком до зменшення кількості справ, які необхідно розглянути, за словами А.Федорової, стали зміни в структурі Суду, які частково вже відбулися: надання можливості суддям одноособово приймати рішення та розглядати питання щодо неприйнятності індивідуальних справ.
Однак судді, які розглядають справи одноособово, не володіють мовою, якою написано заяву. «Кілька тижнів тому на львівському форумі, присвяченому саме практиці Євросуду з прав людини, суддя від Словенії Боштян Зупанчич говорив, що за 3 місяці він розглянув понад 750 заяв. Тож, якщо підрахувати й відокремити вихідні, — він приймав більше 10 рішень щодня. Крім того, він мав ще виконувати й інші обов’язки. Яким чином, не розуміючи «материнської мови» позивачів, він може виносити щодня мінімум 10 умотивованих, аргументованих рішень?» — поставила риторичне запитання А.Федорова. Виявляється, що суддя приймає рішення щодо неприйнятності заяв на основі зробленого юристами з цього департаменту перекладу, який складається з 4—5 речень. А чи задумувалися коли-небудь учасники розгляду заяв над якістю перекладів?
Виходить, що отримати правильне рішення можливо тільки в разі подання заяви англійською мовою та наявності в судді бажання ознайомитися зі справою від початку до кінця.
Ще однією проблемою є брак адвокатів. Нині державам пропонують направляти до секретаріату Суду відряджених юристів.
Народний депутат Сергій Ківалов у доповіді «Забезпечення життєздатності страсбургського суду. Структурні недоліки держав-членів», що була представлена 12 листопада в комітеті з юридичних питань з прав людини Парламентської асамблеї Ради Європи, зазначав, що необхідно збільшити кількість юристів при ЄСПЛ. Проте не зазначив, чи готова держава це фінансувати. Адже саме вона сплачує витрати на такі відрядження. Доповідь С.Ківалова буде повторно обговорена на засіданні ПАРЄ, але вже у квітні наступного року.
У своїх висновках А.Федорова виокремила три пропозиції щодо розвантаження Суду: надання суддівських повноважень юристам ЄСПЛ, необхідність у створенні нових груп суддів (нова палата, секція або суд першої інстанції), які будуть вирішувати питання щодо прийнятності чи неприйнятності скарг, та комбінований варіант, за яким юристи матимуть можливість розглядати формально неприйнятні заяви.
До Євросуду — з новими скаргами
Оптимістично налаштованою була асистент кафедри порівняльного і європейського права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т.Шевченка Олена Святун. Вона висловила свою точку зору щодо питання приєднання ЄС до конвенції. «Це питання обговорювалося неодноразово протягом 20 років. У 2012 р. відбулося три раунди переговорів між РЄ та ЄС у форматі «47+1». Проте сторони поки що не спромоглися досягти згоди з цілої низки питань, тому на сьогодні заплановані наступні етапи переговорів у січні та квітні 2013 р. Тільки після узгодження позицій усіх учасників проект угоди буде переданий для підписання та ратифікації», — повідомила О.Святун.
Вона вважає, що такі зміни матимуть позитивні наслідки, й одним з аргументів на підтвердження цього є те, що після приєднання громадяни та інші суб’єкти основних прав, гарантованих конвенцією, вперше отримають можливість подавати до Євросуду скарги на дії та бездіяльність не тільки органів держав — учасниць конвенції, а й органів Ради Європи.
Майбутнє Європейського суду з прав людини залежить від подальшої долі Ради Європи.
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!