Експерти вважають, що після набуття чинності КПК адвокатам потрібно формувати правильну практику
Про те, що після набуття чинності новим КПК кримінальний процес повинен стати змагальнішим, а адвокати нарешті отримають реальні права, мовилося задовго до настання часу ікс — 20 листопада 2012 року. Чи так це насправді, чи вміють наші захисники користуватися цими правами, що потрібно зробити, щоб кодекс запрацював, і що зміниться в житті адвокатів і звичайних людей з оновленням процесуального законодавства? Ці проблеми під час прес-клубу, організованого Міжнародним фондом «Відродження», обговорювали відомі юристи із США, Великої Британії, Грузії, Росії й України.
Адвокати образилися через права
Ще на етапі розроблення Кримінальний процесуальний кодекс обріс всілякими чутками й міфами, часто абсолютно безпідставними. Перед 20-м листопада — днем, коли КПК вступав у силу, — недоброзичливці активізувалися ще більше. Деякі політики взагалі прогнозували колапс правової системи, який настане, як тільки Україна почне жити за новим кодексом. За словами модератора прес-клубу, директора програми «Верховенство права» фонду «Відродження» Романа Романова, в ЗМІ досі багато негативної інформації про кодекс, причому велика її частина не відповідає дійсності. Наприклад, жовта преса лякала читачів тим, що після набуття чинності КПК не можна буде виходити з будинку без паспорта, а міліція зможе в будь-який момент затримати ні в чому не винну людину або провести в її будинку обшук (хоча за новим законодавством, навпаки, проводити негласні слідчі дії, крім виняткових випадків, можна тільки за санкцією суду). Але це думка дилетантів. Як з’ясувалося, критично налаштовані й адвокати. Наприклад, багато хто з них не цілком задоволений, що в КПК права адвокатів не прописані в окремій статті, а подаються опосередковано — через права обвинуваченого-підозрюваного. Частину «лицарів захисту» обурило те, що після відміни стадії порушення кримінальної справи більше не можна оскаржити ініціювання кримінального розслідування.
Р.Романов попросив юристів висловитися з цього приводу.
На думку присутніх на заході експертів, критика в більшості випадків була неконструктивною, а іноді й зовсім позбавленою будь-яких підстав.
«Відверто кажучи, я був дуже здивований багатьма коментарями, зокрема в професійних виданнях, — заявив виконавчий директор Української Гельсінкської спілки з прав людини Аркадій Бущенко. — Склалося враження, що люди, які коментували кодекс, нічого, крім назви, не читали. Кодекс — це системний документ, не можна вирвати з контексту одну статтю й сказати: «Яка дурниця». Так, на перший погляд щось може виглядати дивним, але, якщо уважніше придивитися, ця дивність логічно вписується в систему. Всі накинулися на те, що в КПК немає окремої статті, в якій описують права адвоката. Дійсно, слова про те, що адвокат користується тими ж правами, що й підзахисний, дещо приховані в тексті статті. Але насправді адвокат є представником інтересів іншої людини. У представника не може бути прав більше, ніж у того, кого він представляє. До речі, в старому кодексі так і було: в адвоката було більше прав, ніж у клієнта. Це нелогічно, на мій погляд».
«Статус адвоката став набагато могутнішим, новий КПК істотно розширив його права, — вважає й експерт РЄ, професор Центральноєвропейського й Оксфордського університетів голова наукового комітету Агентства з фундаментальних прав Європейського Союзу Джеремі Мак-Брайд. — Те, що в кодексі права адвокатів не прописані в окремій статті, — абсолютно нормально, адже вони виступають від імені своїх клієнтів. У тому, що ви продовжуватимете критикувати цей кодекс, говорити, який він неідеальний, є певна небезпека. Тоді ви не зможете рухатися вперед, прогресувати». Не побачив нічого крамольного в ситуації з «забутими» кодексом правами захисту й американський адвокат Едвард Ракер. Він вважає, що це, швидше, розбіжність в термінології, ніж щось принципове.
На думку А.Бущенка, немає нічого поганого й у відсутності можливості оскаржити ініціювання кримінального розслідування, адже на першому етапі, коли воно тільки починається, дуже складно судити про те, чи достатньо переконливі підстави для його проведення. Саме розслідування повинне знайти ці підстави або дійти висновку, що їх немає. «Насправді на місці італійської або американської мафії, я б заплатив величезні гроші для того, щоб мати можливість оскаржити ухвалу про порушення кримінальної справи й таким чином заблокувати будь-яке розслідування. Робити це на першому етапі кримінального провадження не можна. Уявіть: я — слідчий, я підозрюю, що в якихось операціях щось нечисто, починаю копати, і тут суддя мені говорить, що не потрібно цим цікавитися. Тому, що б адвокати не говорили про звуження їх права, з цим важко погодитися».
Стопами Грузії
До речі, схожі проблеми були свого часу й у Грузії, яка на рік раніше прийняла новий Кримінально-процесуальний кодекс. За словами адвоката, а нині керівника служби з організації безкоштовної правової допомоги в Грузії Менітона Бенідзе, його колеги дуже довго не могли звикнути до змін й обурювалися з різних приводів, наприклад, чому адвокат не має права оскаржити рішення суду без відома обвинуваченого. Але через рік більшість юристів-правників залишилися задоволеними змінами, що відбулися, і стали говорити про ту, яка з’явилася в процесі справжньої змагальності — грузинські адвокати тепер можуть опитувати свідків і проводити своє незалежне розслідування. У них навіть є право приховати доказ, але, скориставшись ним, захисник буде оштрафований, а суд може зробити із цього приводу негативні висновки.
Можливо, через рік й українські адвокати повірять у те, що змагальність буває не тільки на папері? «Усім учасникам процесу після набуття чинності КПК доведеться переосмислити свої ролі. Дуже важливою стає функція адвоката, у нього з’являється величезна відповідальність, адже тепер він грає активнішу роль у встановленні невинуватості підзахисного, проводячи розслідування й збираючи докази. Ключова роль і в судді. У нових умовах він має скептичніше ставитися до матеріалів, які надають до суду прокурори», — вважає Дж.Мак-Брайд. З ним згоден і А.Бущенко: «Можливо, наші адвокати незадоволені тому, що новий кодекс покладає на них дуже велику відповідальність. Вони не можуть тепер реагувати на все реплікою: «На розсуд суду». З одного боку, КПК відкриває величезні можливості для професійних адвокатів, які добре працювали й при старому кодексі. Але водночас він і вимагає від них більше, тому що перебіг справи й доля людини багато в чому залежать від тих рішень, які приймає сторона захисту».
На думку експертів, адвокат у новому процесі стає самостійнішою і впливовішою фігурою. І, мабуть, не всі захисники виявилися готові до цього.
На думку Е.Ракера, найголовніше зараз для адвокатів, — сформувати правильну практику. «Імплементація — це ключовий момент, — сказав в коментарі «ЗіБ» американський баристер. — Дуже легко закласти якісь права в документ. Але є люди, які несуть відповідальність за дотримання цих прав (судді, поліція і т.д.), і якщо вони не дотримуються їх, то закон перетворюється на звичайний папірець. Сподіваюся, що українським адвокатам удасться підняти стандарти практики, зробити їх правовим звичаєм в Україні. Думаю, що не останню роль у цьому зіграє закон «Про безкоштовну правову допомогу» і юристи, які надаватимуть таку допомогу».
Матеріали за темою
Коментарі
До статті поки що не залишили жодного коментаря. Напишіть свій — і будьте першим!